Зміст і структура фіскального забезпечення соціальної функції держави

      Серед інструментів державного регулювання соціально-економічних процесів у суспільстві ключову роль відіграють фіскальні методи державного регулювання, можливість яких активно впливати на суспільний розвиток закладена в самій суті категорії “державні фінанси” як особливої, специфічної форми економічних відносин, пов’язаної з процесом розподілу (перерозподілу) частини вартості суспільного продукту, утворенням і використанням на цій основі централізованих грошових фондів суспільного призначення.

      Соціологізація суспільного життя на сучасному етапі розвитку людства об’єктивно підвищує значення соціальної складової як у дослідженні, так і в регулюванні суспільних явищ. Так, дослідивши еволюцію західної фінансової думки протягом ХХ ст., В. Андрущенко доходить такого висновку: “У багатьох наукових трактуваннях наука державних фінансів постає як комплексне вчення, синтезоване з економічних, політичних і соціальних елементів. Досліджуючи актуальні проблеми державних фінансів, Р. Масгрейв у праці “Теорія державних фінансів” виносить їх за межі власне фінансових потоків доходів і видатків: “Вони не торкаються грошей, ліквідності чи ринків капіталів. Скоріше вони стосуються проблем розподілу ресурсів, забезпечення повної зайнятості та стабільності рівня цін, а також розвитку”. На думку американського вченого Ф. Манна, природа державних фінансів розкривається в трьох теоретико-пізнавальних формах фінансової науки – фінансовій економіці, фінансовій політології, фінансовій соціології” [6, c. 81].

      У вітчизняній економічній науці такий підхід виявився, зокрема, у концепції соціальних фінансів як окремої галузі фінансової науки. За визначенням автора цієї концепції, Ю. В. Пасічника, теоретичним зрізом соціальних фінансів є дослідження процесів у взаємозв’язку з соціологізацією суспільного життя, практичним зрізом є з’ясування мотивів при прийнятті фінансових рішень з урахуванням поведінки суб’єктів на таких рівнях: міждержавному, національному, регіональному, підприємства і сім’ї. Структуру цієї науки складають теорії, концепції, закони, поняття, якими оперують фінанси та соціологічні дисципліни. Об’єктом соціальних фінансів є грошові потоки в усіх проявах як на рівні загальнодержавному, так і на рівні господарюючих суб’єктів, а предметом – соціальні процеси, які безпосередньо пов’язані з рухом грошових коштів [207].

      Але поки що в економічних наукових дослідженнях домінуючою залишається позиція, відповідно до якої призначення фіскальних підойм зводиться до вирішення завдань суто економічної політики держави [21; 70; 100; 102; 169; 186; 333]. Ті ж наукові праці у сфері фінансів, об’єкт яких виходить за межі економічних явищ, присвячені аналізу проблем окремих сфер суспільного життя [89].

      На відміну від існуючих, у цьому дослідженні фіскальні форми і методи державного регулювання соціально-економічних процесів розглядаються як засіб реалізації соціальної функції держави.

      Вся работа доступна по ссылке: http://diplomukr.com.ua/raboti/20593?mod=dissertations