Оподаткування і соціальна справедливість

      Реальна соціальна стабільність і соціальний мир як умова існування, відтворення і розвитку соціальної системи можливі лише за умови досягнення соціальної справедливості у суспільстві, суттєвим фактором забезпечення якої є податкова політика держави, оскільки вона може істотно впливати на такі базові умови реалізації цього важливого принципу стійкого розвитку соціуму, як ефективність господарювання, умови розподілу суспільного продукту, пропорції відтворення, розвиток продуктивних сил, справедливість в оподаткуванні тощо. Пошук оптимальної моделі податкової системи передбачає розв’язання таких важливих проблем, як фіскальна достатність та еластичність, економічна ефективність, адміністративна простота та справедливість. Це головні критерії, якими керуються при виборі податків, формуванні структури податкової системи, обґрунтуванні оптимального податкового навантаження, формуванні бази оподаткування, встановленні ставок, пільг, визначенні порядку розрахунку і способів сплати, встановленні спеціальних режимів оподаткування і т. д. Якщо проблеми достатності, гнучкості, ефективності та адміністрування податків досить широко представлені в зарубіжних і вітчизняних наукових розробках, то питання соціальної справедливості як у оподаткуванні, так і через оподаткування, на нашу думку, поки що вивчені недостатньо. Поняття “справедливість”, “соціальна справедливість” постійно присутні в наукових дослідженнях та при обговоренні податкових проблем, але, як зауважують Р. Масгрейв і П. Масгрейв: “Усі згодні, що податкова система повинна бути справедливою і нейтральною, але існує менше аргументів з приводу того, як інтерпретувати ці вимоги”[183, с. 68].

      В Законі України „Про систему оподаткування” [272], як і у податковому законодавстві інших країн, соціальна справедливість має статус одного з принципів побудови податкової системи. Обмежена кількість публікацій з цього питання обумовлена низкою причин. В Україні це пов’язано, насамперед, з характером і змістом завдань, які необхідно було розв’язувати в процесі розбудови незалежної держави та трансформації суспільних відносин. Становлення національної податкової системи акцентувало увагу науковців і практиків на її кількісних параметрах (склад, структура, ставки, податкове навантаження тощо) та питаннях, пов’язаних з адмініструванням податків. Тривала системна криза та зумовлена нею нестача державних коштів знову ж таки спрямовувала зусилля на пошук шляхів підвищення економічної ефективності податкової системи. І тільки останнім часом почали з’являтися статті, монографії, дисертаційні дослідження, підручники [4; 142; 156; 304], у яких автори зважають на необхідність дослідження соціальної природи податків та врахування цього феномену як для оптимізації оподаткування, так і з метою використання податкових важелів у регулюванні соціальних процесів .

      Вся работа доступна по ссылке: http://diplomukr.com.ua/raboti/20593?mod=dissertations