Удосконалення механізму бюджетного регулювання соціальних процесів у суспільстві

      Оптимізація системи державних видатків не може бути здійснена без докорінної перебудови системи соціальних виплат, темпи зростання яких щорічно збільшуються. Так, з 2000 р. по 2006 р. питома вага видатків зведеного бюджету на соціальний захист у ВВП зросла з 3,5 % до 9 % – у 2005 р. і з невеликим зниженням у 2006 р. - до 7,7 %. У 2006 р. сума виплат на зазначені цілі склала 41,4 млрд грн, а це майже четверта частина загальних видатків зведеного бюджету (23,6 %). За даними Міністерства праці та соціальної політики станом на 1 березня 2007 р. 25,6 % громадян України (11,9 млн осіб) мають право на пільги, при цьому таке право має майже кожний другий мешканець Київської, Житомирської та Рівненської областей. У тому числі 8,3 млн громадян має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг. Майже кожна друга сім’я має у своєму складі пільговика (47,5 %). Щомісячно в державі підтримку у вигляді соціальної допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства та дітям-інваліда, за програмами житлових субсидій отримують більше ніж 3 млн родин. Разом по цих видах соціальних гарантій держави загальні бюджетні видатки на 2007 р. заплановані у розмірі 11,75 млрд грн.

      Серед напрямів вдосконалення системи соціальних виплат з метою раціоналізації державних видатків головними, на нашу думку, є:

      1) удосконалення моніторингу системи соціальних виплат шляхом визначення конкретних цілей, завдань та показників виконання бюджетних програм соціального захисту населення, запровадження нових методологічних підходів до визначення показників бідності, забезпечення проведення оцінки і моніторингу ефективності системи державної соціальної допомоги;

      2) упорядкування видів державної соціальної допомоги, здійснення заходів щодо посилення адресності соціальної підтримки окремих груп населення з урахуванням матеріального стану та умов проживання сім’ї;

      3) спрощення процедур призначення всіх видів державної соціальної допомоги; 4) запровадження нової технології прийому громадян в органах праці та соціального захисту населення за принципом “єдиного вікна”;

      5) удосконалення інституту державних соціальних інспекторів;

      6) модернізація інформаційних і комунікаційних технологій та удосконалення зв’язків з громадськістю, в першу чергу, формування єдиної бази даних отримувачів державної соціальної допомоги та ЄДАРП, інтегрованих з базами даних ДПА України, Пенсійного фонду, державної служби зайнятості, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, державних органів реєстрації актів цивільного стану, створення відповідних загальнодержавних мереж;

      7) впровадження міжнародного досвіду використання сучасних соціальних технологій та методів роботи, у тому числі розвиток благодійництва у сфері надання соціальної допомоги соціально вразливим верствам населення.

      Серед заходів, пов’язаних з реалізацією вищезазначених напрямів удосконалення системи соціальних виплат, підвищенню ефективності використання державних коштів, які спрямовуються на ці цілі, може сприяти запровадження готівкової форми надання населенню житлових субсидій на підставі розрахункових норм та інтегрування програми житлових субсидій в систему державної соціальної допомоги; визначення важливим принципом адресного спрямування державної підтримки орієнтацію на сім’ю, забезпечення її життєвих потреб з урахуванням вимог законодавства щодо сімейного обов’язку утримання тих членів сім’ї, які потребують матеріальної допомоги чи опинились в скрутних життєвих обставинах. Неприйнятною і як такою, що робить інформацію про реальний стан речей у сфері соціальних виплат недостовірною, є практика застосування у бюджетному процесі показника “рівень забезпечення прожиткового мінімуму”, який встановлюється законом про Державний бюджет України на відповідний рік при визначенні права на надання соціальної допомоги та її розмірів. Зокрема на 2008 р. рівень цього показника складає: для працездатних – 133 грн., для непрацездатних – 187,5 грн, для інвалідів 200 грн. Але Конституцією України визначений єдиний державний соціальний стандарт, нижче якого не можуть бути розміри державних соціальних гарантій – це прожитковий мінімум, який на 2008 р., зокрема для працездатних осіб, встановлено: станом на 1 січня – 633 грн, на 1 квітня – 647 грн і на 1 жовтня – 701 грн. Відповідно до Закону “Про Державний бюджет України на 2007 рік” державна соціальна допомога, для прикладу, малозабезпеченим сім’ям не може перевищувати 75 % від “рівня забезпечення прожиткового мінімуму” для сім’ї. Тобто для працездатної особи ця сума не може бути більшою 99,75 грн. Але якщо для розрахунку використовувати прожитковий мінімум, який визначений Конституцією України як базовий державний соціальний стандарт, то граничний розмір допомоги для малозабезпеченої сім’ї на одну працездатну особу мав би складати станом на 1 січня 2008 р. 474,75 грн. Отже, якщо показники, які використовуються у бюджетному проектуванні при визначенні розмірів соціальної допомоги, привести у відповідність до Конституції та виходячи з реальних можливостей видаткової частини бюджету, то в Законі “Про Державний бюджет України на 2008 рік” мало би бути визначено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям призначається окремо для кожної сім’ї, але не може перевищувати 21 % від рівня прожиткового мінімуму, що, звичайно, виглядає менш оптимістично, ніж 75 %.

      Вся работа доступна по ссылке: http://diplomukr.com.ua/raboti/20593?mod=dissertations