Напрями розвитку біржового та позабіржових ринків сільськогосподарської продукції

      У забезпеченні ефективного функціонування ринку сільськогосподарської продукції особливе навантаження несе інфраструктурна складова його організації, яка включає елементи біржового та позабіржових ринків.

      Формування біржового ринку в Україні здійснюється на підставі Законів України “Про товарну біржу” (1991р), “Про біржі та біржову діяльність” (1992р), Указу Президента України “Про реформування аграрних відносин”, Постанов Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо розвитку ринку сільськогосподарської продукції” та “Про прискорення організації біржового ринку”.

      Останнім часом в кожній адміністративній області була організована аграрна біржа. Існуючі товарні біржі спроможні охопити всю аграрну продукцію, хоча частка аграрної продукції, яка необхідна для генералізації цін через біржи, становить близько 10%. Зокрема у США знаходиться 11 ф’ючерсних товарних бірж, які забезпечують торгівлю аграрною продукцією, з яких тільки чотири здійснюють операції з зерном.

      Біржова діяльність здійснюється на таких принципах як гласність та відкритість торгів, гарантія прав учасників біржової торгівлі тощо. До основних послуг біржі на ринку сільськогосподарської продукції відносяться: організація торгів та укладання торговельних угод; проведення виставок-ярмарок, презентацій, експертних оцінок; страхування укладених угод; аналіз динаміки цін, прогнозування ціноутворення; надання інформації про стан аграрного ринку в регіоні; забезпечення чинності укладених угод.

      Важливим і переконливим позитивним результатом біржової діяльності є те, що в Україні запроваджується перевірений часом та практикою у багатьох розвинутих країнах механізм формування цін на аграрну.

      Як засвідчує аналіз біржової діяльності Українська аграрна біржа (УАБ) здійснює торгівельні операці з базовими сільськогосподарськими товарами, але максимальний обсяг займають угоди на зерно. Ціни, які встановлюються у процесі торгів являються ринковими та прозорими і є такими, які використовуються для державних закупівель.

      У початковий період функціонування біржі в Україні ціни постійно зростали і майже досягли світового рівня. Проте пізніше ситуація різко змінилася – обсяг біржової торгівлі сільськогосподарської продукції зменшився, ціни знизилися, а в контрактах більшу частку замали спотові операції (продаж товару за діючими на даний час цінами). Ліквідність угод на реальний продаж товару є низькою, що викликало скорочення обсягів біржової торгівлі. Проблемними лишаються питання формування великих розмірів партій зерна потрібної якості та оплачування послуг елеваторів за збереження і транспортування товару. Результатом діяльності Аграрної біржи є те, що з 25 регіональних відділень на початок 2008 року залишилося лише 15, які стоять на її балансі.

      Зі світового досвіду зрозуміло, що товарні біржі на початковому етапі розвитку здійснювали більшість операцій з реальним товаром (спот, форвард), які передбачають обов’язкове виконання контракту, а на подальших щаблях – ф’ючерсні операції, які означають купівлю-продаж права на товар та не вимагають їх виконання. Біржові котировки являються індикатором кон’юнктури на товарних біржах, відображають стан ділової активності регіону та можуть використовуються в якості світових цін.

      Вся работа доступна по ссылке: http://diplomukr.com.ua/raboti/20744?mod=dissertations