Умови формування інноваційного потенціалу України у контексті розвитку її міжнародної конкурентоспроможності
Тенденції розвитку світової економіки переконливо свідчать, що в Україні не може бути іншого шляху розвитку, ніж формування економіки, заснованої на знаннях, тобто економіки інноваційного типу. Недооцінка цих обставин вже сьогодні може призвести до того, що країна буде витіснена з ринку високотехнологічної продукції.
На сьогодні світовий порядок визначається розмежуванням на рівні володіння технологіями. Глобалізація економічного розвитку за останнє десятиріччя розподілила нації: близько 15% населення планети зосереджено в країнах, які забезпечують весь світ технологічними інноваціями, розвитком інформаційних та інших високих технологій; решта країн або споживає інновації, або ні залежно від фінансових можливостей. В основі сьогоднішньої глобальної економіки – технології і пов’язані з ними можливості соціального та економічного прогресу.
Сучасна стратегія глобального розвитку започатковується на співробітництві передових у технологічному відношенні та відсталих країн, на співробітництві вчених, урядів, підприємств. Існує думка, що впровадження у відсталих країнах нових технологій значно ефективніше фінансової допомоги.
Досвід розвинутих країн доводить, що з трьох факторів прогресу (природні ресурси, інтелектуальний потенціал, виробничий (технологічний) потенціал), на сьогодні першим, визначальним фактором, виступає саме інтелектуальний потенціал, здатний не лише створювати технологічні інновації, але й ефективні системи менеджменту, що забезпечують приток у країну високотехнологічних ідей та ноу-хау. Інтелектуальний капітал, на відміну від фінансового, має тенденцію і можливість стрибкоподібного приросту. Міжнародний технологічний та науковий обміни, трансфер інтелектуального капіталу – головна особливість нашого часу.
У забезпеченні стійких темпів розвитку економічних систем вирішальним є фактор науково-технічного прогресу. Оскільки механізм реалізації НТП на макрорівні забезпечується реалізацією інноваційних процесів на мікрорівні, саме успішна інноваційна діяльність підприємств дозволить подолати низку проблем, що стоять перед ними і забезпечить перехід до інноваційного розвитку всієї економіки в цілому.
Сьогодні понад 90% промислової продукції, що виробляється в Україні, не має відповідного науково-технологічного забезпечення. Наукомісткість вітчизняного промислового виробництва близько 0,3%, що в 10-20 раз менше від загальноприйнятого світового рівня. Протягом років незалежності відбулося формування структури промислового виробництва з переваженням ресурсоємного та енергоємного секторів і занепаду високотехнологічного сектора національної економіки. Відповідно, наявна структура промислового виробництва України не відповідає виробничій структурі технологічно розвинених країн світу, а питома вага продукції високотехнологічних галузей є нижчою у декілька разів.
Вся работа доступна по ССЫЛКЕ