Суть і значення основних категорій системи мотивації
Спонукання людей до праці є об’єктивною і необхідною умовою розвитку будь-якого підприємства, тому мотивація праці безумовно вважається вирішальним чинником забезпечення досягнення відповідних цілей як на макро-, так і на мікрорівні. Якщо “інтереси рухають життя народів”, за висловом Гегеля, тобто інтерес є основоположним чинником життя суспільства, то мотив – найважливіший напрям реалізації інтересів. Згідно з визначенням В.І. Даля, “інтерес – це вигода, зиск, прибуток, проценти, приріст грошей ... цікавість або значення, важливість справи” [34, с. 47].
Мотив (франц. motif, від лат. moveo – рухаю) – спонукальна причина дій і вчинків людини; імпульс, привід до вчинку або дії людини [144, с. 372]. Спонукальними є як усвідомлені (визначені певною метою), так і неусвідомлені мотиви.
У свою чергу складовими мотиву є потреби, інстинкт, емоції, настанови, цінності й ідеали, а формами його вияву – бажання, прагнення та схильність до чогось. Хоча потреби – не єдина спонука діяльності будь-якого складного організму, але серед сукупності спонук вони відіграють особливу роль і є їх початковим пунктом. Більш конкретне значення поняття “потреби” полягає в тому, що з його допомогою узагальнюються щоденні запити людей, їх прагнення та намагання, що потребують постійного задоволення.
Потреба є внутрішнім стимулом будь-якої життєдіяльності. В цьому значенні категорія „потреба” відображає необхідність. Без задоволення основних потреб неможливе існування ні біологічного, ні соціального організму. Саме тому потреби, як основний елемент мотиву, розподіляються на біологічні та соціальні. Біологічні потреби – це властивість всього живого, в якій проявляється первісна, вихідна форма його активного відношення до умов зовнішнього середовища. Тому вони є основними і включають потреби в їжі, одязі, піклуванні про здоров’я та здоровий спосіб життя тощо. Враховуючи ту чи іншу потребу, організм і стає суб’єктом дії, діяльності.
Вся работа доступна по ССЫЛКЕ
