Обґрунтування моделі функціонування інформаційного сегмента ринку інновацій

     

      Початок нинішнього століття характеризується «суттєвими змінами в глобальному світі, які породжують нові економічні відносини, руйнують старі, певним чином упорядковують існуючі» [61, 62]. В основі цих змін — якісні перетворення на засадах науково-технічного прогресу [51, 186]. Глибина пов'язаних з ним перетворень, значні наслідки для національної економіки та її місця у світовому господарстві роблять життєво необхідним для кожної країни не тільки участь у цьому процесі, а й вивчення, сприйняття міжнародного досвіду організації й управління науково-технічним розвитком [212, 213].

      Успіх на цьому шляху значною мірою залежить від механізму, «який поєднує розвиток наукової ідеї, прикладну розробку на її основі і використання результатів у виробництві» [147]. Розробка і випуск нових видів продукції та послуг стає «пріоритетним напрямом стратегії діяльності вітчизняних підприємств, фірм, наукових установ та освітніх закладів, оскільки визначає всі інші, основані на інноваційних знаннях та інформації, напрями їх розвитку» [43]. Формування в структурі великих компаній науково-промислових комплексів передбачає наявність тісного зв'язку всіх етапів циклу «наука — виробництво», створення цілісних наукових і виробничо-збутових систем, об'єктивно обумовлених науково-технічним прогресом і потребами маркетингової орієнтації.

      На жаль, в українській економіці поки що мало суб'єктів господарювання, які здійснюють повною мірою інноваційну підприємницьку діяльність та поширюють інноваційні знання і розробки. Зарубіжний досвід переконливо свідчить, що інноваційне підприємництво виконує дуже важливі функції в економіці розвинених країн [210,211]. Країни-лідери мають головну перевагу — нове підприємницьке мислення і свідомість, що сформувалися у багатьох громадян в останні десятиліття. «Інноваційна психологія гармонічно об'єднує діяльність урядових структур, бізнесменів та учених» [191].

      Проте в Україні досить критична ситуація склалась як з формуванням, використанням та поширенням освітньої й наукової продукції - інтелектуальних досягнень, забезпеченням їх правової охорони, конкурентоспроможності й захищеності розробок у процесі просування їх на ринок, так i з розвитком та підтриманням наукового потенціалу - кадрового, матеріально-технічного, управлінського [133].

      Дослідження наукового та освітнього потенціалу свідчать, що українська освіта i наука недостатньо інтегрували в ринкове середовище, а розвитку інноваційних та інвестиційних процесів заважає неготовність науковців та науково-дослідних структур до ринкових умов функціонування [15, 118, 139].

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ