Регіон як господарська система
У вітчизняній і зарубіжній науковій літературі немає чіткого визначен-ня поняття «регіон», що є однією з причин різноманіття направлень і методологічних концепцій у сучасних регіональних дослідженнях. Саме цим і викликана необхідність розкриття змісту цієї категорії на основі критичного аналізу теоретичних поглядів. Проте, дослідження не ставить на меті огляд усіх існуючих наукових поглядів та концепцій регіону, а тільки тих, що безпосередньо, на думку автора, мають відношення до наукового завдання щодо формування регіональної моделі ефективного господарювання. Отже, на наш погляд, поняття «регіон» в рамках означеної проблеми має відбивати морфологічну та функціональну єдність.
Не зважаючи на різноманіття визначень поняття «регіон», їх можна розділити за такими науковими підходами. Первинно виник і використову-ється багатьма науковцями територіальний підхід, у рамках якого під регіоном розуміють територію із зосередженими на ній природними, кліматичними, економічними, політичними та іншими ресурсами. Із застосуванням цього підходу сформульовані визначення в роботах Некрасова Н.Н. [1, с.19], Алаєва Е.Б. [2, c.86], Лисенка Ю. та Сергеєвої Л. [3, с.37], Невелєва О.М. [4, с.3], Долішного М.І. та Мошинця О.С.[5, с.8], Дібердєєва В.І. [6, с.31], Гутмана В.Г. [7, с.12], Воротіна В.В. [8, с.151], Амоші О.І., Вишневського В.П., Землянкіна А.І. та ін. [9, с.45].
Якщо йти за логікою цих визначень, то регіоном може виявитися будь-яка частина поверхні Землі, що відрізняється від інших за певними ознаками. Проте, як справедливо зазначає Калюжнова Н.Я., «розглядання регіону як території обмежує його можливості, оскільки територія має певні постійні характеристики й не може їх змінити у відповідь на динаміку зовнішнього середовища» [10, с.15-16]. Тому інший підхід до визначення поняття «регіон» полягає в тому, що останній «розглядається як соціальна конструкція, наукова абстракція, що відбиває наявність спільних рис, об’єднаних цим поняттям. Трактування регіону як соціальної конструкції дозволяє поглянути на регіон з іншої точки зору – як на активний суб’єкт господарювання. При такому підході територія є однією з рис у сукупності характеристик соціальної конструкції, яка названа регіоном, і кордони якої зумовлюються дослідницьким завданням» [10, с.16-17; 11, с.12].
В той же час, розуміння під регіоном соціальної конструкції, в свою чергу, носить статичний характер, адже конструкція сама по собі не може функціонувати, розвиватися. Тому, на наш погляд, такий підхід є доволі абс-трактним і не дає можливості встановити специфіку регіонального утворення для цілей економічного дослідження. Крім того, він певною мірою вміщується в існуючі відомі парадигми регіону, сформульовані Гранбергом О.Г., згідно з якими «регіон як квазідержава є відносно відособленою підсистемою держави і національної економіки... Регіон як квазікорпорація являє собою великий суб’єкт власності та економічної діяльності... Підхід до регіону як до ринку, що має визначені кордони (ареал), акцентує увагу на загальних умовах економічної діяльності і особливостях регіональних ринків різних товарів і послуг, праці, кредитно-фінансових ресурсів, цінних паперів, інформації, знань тощо. Підхід до регіону як до соціуму (спільності людей, що живуть на визначеній території) висуває на перший план відтворення соціального життя й розвиток системи розселення» [12, с.83-84].
Вся работа доступна по ССЫЛКЕ
