Система критеріїв ефективного господарювання для розробленої моделі
Визначення ефективного господарювання в рамках розробленої моделі пов’язане із положеннями системного підходу, які згадувалися в першому розділі даної роботи. Нагадаємо, що згідно з ними, ефективність – це ступінь досягнення системою певного результату, який повинен мати місце за умови повного виконання нею своєї функції (функцій). Оскільки в широкому розумінні функцією регіональної господарської системи є створення умов для розширеного відтворення та розвитку людини в рамках територіального утворення, то необхідною й достатньою умовою визнання процесу господарювання ефективним є наявність у регіоні розширеного відтворення певної якості.
Як випливає з результатів досліджень, описаних у попередніх розділах даної роботи, регіональна господарська система є ієрархічною організаційною системою, яка склалася історично у зв’язку із необхідністю об'єднання людей для досягнення спільних цілей. Це зумовлює прирахування задачі визначення критеріїв ефективного господарювання до класу управлінських задач, яка полягає в поєднанні певним чином чинників ефективного господарювання та функцій управління в єдину функціонально-цільову спрямованість моделі.
Для цього спочатку для кожного з визначених раніше чинників (амор-тизація, прибуток, заощадження населення, структура господарювання за видами економічної діяльності, функціональний розподіл валової доданої вартості) необхідно визначити цільову установку, виконання якої забезпечить належний рівень ефективного господарювання в регіоні.
Так, для амортизаційних відрахувань ключовим завданням є їх використання за цільовим призначенням, що означає вкладення їх у виробництво для забезпечення доходу на рівні рентабельності власного капіталу. Крім того, мінімальний обсяг коштів, що направляються на амортизацію, повинний бути достатнім для поновлення зношеної частини основного капіталу, що, у свою чергу, має вирішальне значення для стійкого функціонування суб'єкта господарювання. Крім того відомо, що визнання суспільством цінності виробленої підприємством продукції полягає в тому, що воно ладне сплачувати за цю продукцію ціну, достатню для забезпечення розширеного відтворення на підприємстві. Це доводить, що амортизаційні відрахування виявляються одним з пріоритетних джерел в процесі залучення коштів на відновлення основних засобів. Проте, наразі, як було показано в другому розділі даної роботи, специфікою господарювання в промислових регіонах стала часткова втрата амортизацією своєї відтворювальної функції. Для цього є декілька причин.
З одного боку, підприємствам надане право самостійно вирішувати питання про використання коштів амортизаційних відрахувань. З іншого, за даними звітності неможливо точно визначити, чи вони взагалі спрямовуються на капітальні вкладення, або використовуються на оплату праці працівників, формування оборотних коштів, покриття збитків тощо. В результаті, через неефективне господарювання кошти амортизаційних відрахувань дуже часто витрачаються на інші ніж капітальні вкладення потреби. До того ж фактичні статистичні дані свідчать, що в останні роки все менша частина основних засобів, які вводяться до експлуатації, інвестується за рахунок саме амортизаційних відрахувань. У зв'язку з цим однією з найважливіших задач, яку необхідно реалізувати в моделі ефективного господарювання, є відновлення відтворювальної функції амортизації. Таким чином, на основі аналізу важливості амортизаційних відрахувань як джерела інвестицій в основний капітал для промислових регіонів, можна виокремити цільову установку щодо забезпечення вико-ристання амортизаційних відрахувань на інвестиції в основний капітал.
Вся работа доступна по ССЫЛКЕ
