Інтенсифікація розвитку галузі насінництва в ринкових умовах

     

      Сучасне світове сільське господарство потребує системного нарощування сільськогосподарської продукції на основі інтенсифікації виробництва. Завдяки такому напряму в економічно розвинутих країнах в минулому столітті було забезпечена надійна продовольча безпека, стабільне населення своїх країн власною якісною сільськогосподарською продукцією.

      В той же час в деяких регіонах світу має місце хронічне недоїдання населення через дефіцит продуктів харчової промисловості. Все це викликає постійну потребу в продукції сільського господарства на світовому ринку, при одночасному зростанні ціни на неї.

      В Україні, починаючи з 2000 року, після формування сільськогосподарських підприємств ринкового типу, поступово почали зростати обсяги виробництва сільськогосподарської продукції.

      В 2007 р. в порівнянні з 1999 р. виробництво валової продукції сільського господарства зросло на 126,2%, у тому числі рослинництва–на 140,7%. Рівень виробництва зерна зріс на 119,1%, цукрового буряку–121,3%, овочей–128,3%.

      Нині АПК України входить до четвірки складових національної економіки, на які припадає 70% товарного експорту країни, у 2005 р. обсяг експорту сільськогосподарської продукції збільшився на 32% порівняно з 2006 р., а в 2007 р. на 31% і дорівнював 2389 млн. $ і в товарній структурі загального експорту його частка в 2007 р. становила 13,3%, хоча за оцінками експертів українська земля може прогодувати 145-150 млн. чол., а експорт товарної продукції дорівнювати 16–18 млрд. $ [1].

      Але розвиток інфраструктури зернового ринку й інтеграційних процесів у зернопродуктовому підкомплексі ще не відповідає стану переробної галузі та сфери агробізнесу, напруженим залишається процес узгодження інтересів сільськогосподарських товаровиробників і суб’єктів підприємницької діяльності суміжних галузей і сфер, виробники зерна економічно потерпають від впливу монополій посередницьких структур (елеватори, хлібоприймальні пункти, зернотрейдери, постачальники матеріальних ресурсів, лізингові та страхові компанії), що призводить до втрат як на підприємницькому рівні, так і держави в цілому.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ