Кон’юнктура регіонального ринку насіння озимої пшениці та ярого ячменю

     

      Агропромисловий комплекс функціонує на основі суспільного розподілу кооперації та праці, де формуються різноманітні внутрішні та міжгалузеві зв’язки. Сучасне товарне господарство налічує: „...більше двадцяти видів ринків за призначенням - об’єктів ринкових відносин. Всі вони мають свою специфіку, особливості реалізації товарів, своїх суб’єктів і знаходяться в єдності та взаємодії...” [57, С.297 - 303].

      Вивчення функцій кожного з ринків дає уявлення про ринкову економіку як єдине ціле, де підприємства здійснюють свою діяльність з урахуванням існуючої ринкової кон’юнктури, а ринки передають інформацію виробникам і споживачам у формі цін.

      Як відмічають М.Я.Дем’яненко, Ю.Я. Лузан, П.Т. Саблук, В.М. Скупий, Г.І.Зуб та інші, кон’юнктура - це форма прояву на ринку системи факторів, умов, які визначають співвідношення попиту й пропозиції, рівень цін і конкуренції [58, С.255]. Ними визначено наступні стадії розвитку кон’юнктури: підвищення – активність ринкових процесів зростає; кон’юнктурний бум – різке підвищення попиту, перевищує зростання пропозиції; послаблення – зниження активності процесів; спад – низький рівень попиту та зниження пропозиції.

      Тому знання й врахування підприємцями кон’юнктури ринку є важливою умовою для прийняття своєчасних ефективних рішень і успіху на ринку.

      Ринкова кон’юнктура вітчизняного зернового ринку вказує, що галузь зернового виробництва перебуває в виснаженому стані, що сталося внаслідок скорочення інвестицій для забезпечення простого відтворення основних засобів, які необхідні для впровадження новітніх технологій вирощування насіння та зерна, збереження й доведення його до вимог стандартів.

      Згідно з даними Держспоживстандарту України, з 2005 р. розпочато роботу щодо гармонізації національних стандартів до міжнародного рівня. На сьогодні в Україні гармонізовано 37,9% стандартів на сільське господарство та 22,8% - на технологію виробництва харчових продуктів [59].

      Але неврегульована кон’юнктура сучасного зернового ринку, з складною фінансовою ситуацією багатьох товаровиробників, зумовлює зниження якості зернової продукції та попиту на насіння зернових колосових культур в регіонах країни.

      За останні 15 років середній рівень виробництва зерна в країні становив 35 млн. тонн, а виробництво зерна на одну особу коливається від 424 кг до 982 кг [39, С. 11].

      С. Зінченко відмічає, що на світовому ринку зерна в 2007/08 МР визначальними стали наступні фактори:

      - несприятливі погодні умови в Європі, які призвели до скорочення виробництва зерна в країнах ЄС, Україні й Росії;

      - скорочення обсягів виробництва зерна в Канаді;

      - рекордне скорочення світових запасів пшениці;

      - відхід України з експортного ринку пшениці і ячменю;

      - нова посуха в Австралії й зниження оцінок виробництва з 26 до 12,7 млн. тонн за останні кілька місяців; - несприятливі погодні умови в Аргентині;

      - введення мит на експорт з Росії;

     

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ