Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення, суб’єктами проступків яких є іноземці та особи без громадянства
Провадження у справах про адміністративні правопорушення є одним із видів адміністративного процесу, що має свою сферу правового регулювання, яка реалізується у певному юридичному порядку встановленими відповідними адміністративно-процесуальними нормами [38, c. 15]. В юридичній літературі під провадженням у справах про адміністративні правопорушення розуміють урегульовану нормами адміністративно-процесуального права діяльність уповноважених органів, спрямовану на притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які вчинили адміністративні правопорушення [2, c. 98].
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності [86].
Зазначене в повному обсязі стосується й іноземців та осіб без громадянства, адже центральною фігурою у такому провадженні є особа, яку притягують до адміністративної відповідальності. Навколо неї, власне, і концентрується процесуальна діяльність всіх інших суб’єктів провадження (потерпілих, законних представників, захисника, свідків, експертів, перекладача). Важливими в цьому аспекті для нашого дослідження є положення ст. 248 КУпАП, відповідно до якої розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), що розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Процесуальна діяльність розвивається послідовно, і кожна стадія, на думку О. М. Бандурки та М. М. Тищенка, характеризується притаманними лише їм особливостями. Вчені виділяють чотири стадії при провадженні у справах про адміністративні правопорушення: 1) порушення адміністративної справи; 2) розгляд справи про адміністративне правопорушення; 3) оскарження постанови чи внесення протесту по ній; 4) виконання винесеної постанови [13, c. 166]. У свою чергу інший вітчизняний вчений В. Г. Перепелюк вважає, що існує тільки два провадження, що складаються при розгляді справ про адміністративні правопорушення. Перше складається з приводу протоколу про адміністративне правопорушення, друге з приводу скарги на постанову про накладення адміністративного стягнення. При цьому вчений вважає, що ці два процеси складають єдиний процесуальний масив, а тому і загальні питання розгляду даної категорії справ (суб’єкти, заходи процесуального забезпечення, закриття провадження, процесуальний контроль) варто розглядати поєднано [137, c. 304].
Вся работа доступна по ССЫЛКЕ
