Поняття, сутність та особливості адміністративно-правової охорони атмосферного повітря
Найважливіша роль в забезпеченні екологічно безпечного стану атмосферного повітря належить праву. Серед усього спектру правових норм, дія яких спрямована на охорону атмосферного повітря, важливе місце, як було вже раніше відзначено, займають адміністративно-правові. Саме вони складають основу адміністративно-правової охорони атмосферного повітря. Остання поряд з іншими видами правової охорони названого об’єкта уособлює у собі найбільшу кількість усіх заходів, які вживаються на державному та недержавному рівнях і спрямовуються на збереження, поліпшення і відновлення стану атмосферного повітря, а також застосування санкцій до осіб, які не виконують вимог цих норм.
До того слід відзначити, що правова охорона атмосферного повітря виступає також невід’ємною складовою явища більш широкого масштабу − правової охорони природи, яка визначається як встановлена законом система заходів, спрямованих на організацію охорони природи, раціональне використання та розвиток всіх її багатств [189, с. 19]. Одним з ним (і мабуть найважливішим) є атмосферне повітря.
Суть охорони атмосферного повітря полягає в обмеженні тих антропогенних впливів на атмосферне повітря, що мають шкідливі наслідки для людини і оточуючого її середовища. Здійснюючи охорону атмосферного повітря, держава виходить із завдання запобігти шкоди людині і оточуючому його середовищу в процесі взаємодії суспільства і атмосфери [113, с. 61]. Це дійсно так, держава не стоїть осторонь від цієї проблеми. В Законі України «Про охорону атмосферного повітря» в редакції як 1992, так і 2001 років законодавцем закріплено термін «охорона атмосферного повітря» як систему заходів, пов’язаних із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів [11]. Теж саме можна сказати і про російське [78], білоруське [80] та законодавство деяких інших країн СНД. Наприклад, у Федеральному законі РФ охорона атмосферного повітря визначається як система заходів, здійснюваних органами державної влади Російської Федерації, органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, органами місцевого самоврядування, юридичними і фізичними особами в цілях поліпшення якості атмосферного повітря і запобігання його шкідливої дії на здоров'я людини і навколишнє природне середовище [78].