Сутність адміністративно-правового забезпечення встановленого порядку управління
Суспільні відносини, які виникають, розвиваються та припиняються в результаті діяльності держави, а також що встановлюють, закріплюють чи скасовують відносини у сфері державного управління, завжди були предметом дослідження спеціалістів різних галузей права. Як об’єктивна реальність, управління – суспільне явище, притаманне усім країнам на будь-яких етапах людської цивілізації. Підкреслюючи значення управління в організації життєдіяльності суспільства В.В. Цвєткова та В.М. Селіванов, зазначають, що оцінка сучасного стану розвитку українського державно впорядкованого суспільства, зокрема політичної і правової систем, державного управління передбачає передусім усвідомлення того, що ми нині живемо у суспільстві, якого ще вчора не існувало і яке треба ще державно організувати за допомогою як політичних, так і неполітичних засобів та інститутів. Таке усвідомлення, з одного боку, може допомогти окремим людям з розумінням ставитися до всіх вад сучасної Української держави, а з другого – відчути себе учасниками реальної розбудови української державності [255, с. 102-103].
Феномен управління відомий ще з античних часів і вивчався багатьма суспільними науками (філософією, правознавством, соціологією, політологією та ін.), покликаними аналізувати стан суспільства та закони його розвитку. Існує багато позицій і підходів, що відображають різноманітність ставлення до управління, як категорії, поняття, інституційного явища тощо. Часто замість категорії «управління» використовують терміни «регулювання», «керівництво», «адміністрування», «менеджмент» тощо. У зв’язку з цим у науковій літературі можна зустріти чимало визначень, що розкривають зміст цього поняття. Так, Г.В. Щекін вважає, що управління – це спрямована координація і організація об’єкта управління [269, с. 6]. Інші науковці розглядають управління як процес цілеспрямованого впливу суб’єкта на об’єкт для переведення останнього у новий стан [243, c. 33], як функцію організованих систем, що забезпечує збереження їх структури і впорядкування відповідно до закономірностей функціонування [41, с. 922], як організуючу діяльність держави, спрямовану на виконання її завдань та функцій [63, с. 8]. Під управлінням також розуміють особливий вид професійної діяльності, який зводиться не тільки до досягнення цілей системи чи організації, але й представляє собою засіб підтримання цілісності будь-якої складної соціальної системи, її оптимального функціонування і розвитку.
Вся работа доступна по ССЫЛКЕ
