Відповідальність фізичних та юридичних осіб за посягання на встановлений порядок управління
Поняття «відповідальність» актуальне для будь-якої сфери суспільного життя. Загалом у значенні цього слова розуміється покладений на когось або взятий на себе обов’язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, за чиїсь дії, вчинки, слова [42, с. 138]. Передусім, відповідальність – це категорія етики і права, що відображає особливе соціальне і морально-правове ставлення особи до суспільства, яке характеризується виконанням свого морального обов’язку і правових норм; здатність людини свідомо (добровільно) виконувати певні вимоги і поставлені перед нею завдання [249, с. 32]. Індивідуальна відповідальність формується у відповідь на зовнішні вимоги, які до особи висуваються суспільством, класом, соціальною групою чи спільнотою. Крім того, у науковій літературі найчастіше «відповідальність» розглядають ще й з філософської та соціальної точок зору. До структурних елементів відповідальності відносять: 1) суб’єкт відповідальності, який може бути представлений окремою особистістю, групою людей або спільнотою, діяльність яких може оцінюватися; 2) об’єкт відповідальності – те, за що відповідає суб’єкт; 3) наявність зв’язку між суб’єктом та об’єктом відповідальності; 4) інстанція – орган, що оцінює і контролює діяльність суб’єкта відповідальності, і, в разі потреби, застосовує каральні дії [134, с. 12]. Г. Йонас розрізняє два розуміння відповідальності – відповідальність (звіт) за вчинене та відповідальність (обов’язок) влади. Той, хто має владу, є відповідальним за об’єкт своєї влади, причому цей обов’язок є як об’єктивним, так і суб’єктивним [77, с. 143-144].
Юридична відповідальність – це вид соціальної відповідальності, сутність якої полягає у застосуванні до правопорушників (фізичних і юридичних осіб) передбачених законодавством санкцій, що забезпечуються у примусовому порядку державою. Це – правовідносини між державою в особі її органу і правопорушником, до якого застосовуються юридичні санкції з негативними для нього наслідками [41, с. 105].
В науці юридична відповідальність поділяється на негативну (ретроспективну) та позитивну (перспективну). Негативна відповідальність передбачає покарання за правопорушення, а позитивна – заохочення за здійснення корисних для суспільства та держави вчинків, скованих при варіантах поведінки на рівні, що перевищує загальні вимоги. Як зазначає О.В. Іваненко, характерною рисою негативної юридичної відповідальності слід визнати застосування штрафних санкцій, які є різними у кожній галузі права (у кримінальному праві – позбавлення волі, виправні роботи та ін., в адміністративному праві – адміністративний арешт, попередження, штраф тощо, у цивільному – відшкодування збитків, стягнення неустойки, компенсація моральної шкоди, у трудовому праві – звільнення за ініціативою адміністрації тощо) [75, с. 9-10].
Вся работа доступна по ССЫЛКЕ
