Військові комісаріати в системі державного управління обороною України
Розгляд цього підрозділу дисертаційного дослідження пропонується здійснити через розгляд військових комісаріатів в двох аспектах: а) як організаційної складової системи оборони України; б) як автономного організаційного утворення в складі органів військового управління.
В адміністративно-правовій теорії та практиці державного управління до сфери адміністративно-політичної діяльності належать такі галузі, як оборона, національна безпека, внутрішні справи, закордонні справи та юстиція. Органи управління галуззю оборони є складовою частиною єдиної системи органів виконавчої влади і активно здійснюють функції держави. Особливе місце в цій системі посідають оборона та органи, що здійснюють управління нею.
Розглядаючи порушене питання у першому аспекті, зазначимо, що управління адміністративно-політичною сферою є головним критерієм статусу і організації оборони в Україні. У Конституції, як головному законі, відображені правові основи оборони держави. Україна підтримує свою обороноздатність на рівні оборонної достатності для захисту від агресії, прагне до мирного співіснування з усіма державами. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.
На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз (що, до речі, не суперечить дислокації в м. Севастополі Чорноморського флоту Російської Федерації).
У статті 18 Конституції України сформульовані основні завдання зовнішньої політики України щодо національної безпеки держави, відповідно до яких зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права [1].
