Іпотечні ризики та проблеми їх уникнення

     

      В Україні нині бурхливо розвивається житлова іпотека, на фоні якої аграрна іпотека, і в цілому довгострокове кредитування сільського господарства перебувають в стані формування. На це є ряд причин, одна з головних та, що фінансово-кредитні установи не наважуються працювати в аграрній сфері народного господарства через значні та специфічні ризики притаманні даній галузі, тому логічним завершенням нашого дослідження є з’ясування особливостей загальних та специфічних іпотечних ризиків, а також ризиків аграрної іпотеки, в розрізі їх управління, аналізу, оцінки, мінімізації та теоретичних аспектів.

      Розвиток, становлення, ефективне та стале функціонування іпотеки пов’язані, як зазначалося раніше, з економічними та організаційно-інституційними передумовами, а вони обумовлюють притаманні їй значні й специфічні ризики, оскільки будь-якій операції відповідає певна величина ризику.

      За даними литовського вченого Д. Ренальдаса: “Високий ступінь ризику, пов’язаний з іпотечним кредитуванням, є результатом недостатньої стабільності національної економіки, що в свою чергу має місце в різних проявах, в переважній більшості економічних систем, які розвиваються” 126, с.152.

      Ми не будемо зупинятися на всій багатоаспектності поняття ризику, однак для подальшого дослідження будемо вважати, що ризик – це все ж невизначеність щодо настання певних подій в майбутньому, які можуть мати як позитивний, так і негативний результат.

      На нашу думку, в процесі іпотечних відносин ризикам належить особлива роль, що слід детально дослідити, і надати рекомендації стосовно ідентифікації та оцінки ризиковості операцій пов’язаних з іпотекою, що на практиці призведе до більш якісного управління даними ризиками, їх плануванню та лімітуванню. Свою увагу ми зосередимо переважно на фінансових ризиках, пов’язаних з іпотекою. Вони у вітчизняній науці практично не досліджені. Заслуговує уваги праця О.Т. Євтуха “Типові ризики іпотечного капіталу та управління ними” [39]. Він поділяє ризики на дві групи, вцілому називаючи їх іпотечними. До першої належать ризики, пов’язані з нерухомим майном, до другої – пов’язані з ринком капіталу (банківські ризики) 39, с.43. Оскільки дані дві групи ризиків не є притаманні тільки іпотечним операціям, а трапляються також при довго-, середньо- та короткостроковому кредитуванні в інших формах, ломбардних операціях, кредитуванні під заставу рухомого майна, банківських операціях та операціях пов’язаних з нерухомістю без надання кредиту, чи кредиту під заставу, лізингу тощо, пропонуємо називати їх далі ризики не іпотечними, а загальними іпотечними, які в свою чергу поділяються на фінансові ризики пов’язаними з іпотекою та ризики нерухомості пов’язані з іпотекою.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ