Концептуальні засади глобалізації валютно-фінансових відносин

     

      Однак, незважаючи на постійні наукові дискусії щодо формування новітньої моделі світового господарства, сучасний період економічної глобалізації не є чимось унікальним чи абсолютно новим.

      Пов’язують початок глобалізації по-різному і з часів відкриття Америки Х.Колумбом, і з відкриттям Великого шовкового шляху або шляхом “з варяг у греки”, яке також мало досить значний вплив на глобалізацію. А для власне фінансової глобалізації відкриття Америки мало неабияке значення, бо вже у наступному столітті Європа досить добре відчула на собі “революцію цін”, викликану напливом срібла та золота з Нового Світу. Внаслідок цього, в Іспанії, куди надходило золото перш за все, рівень товарних цін підвищився за XVI ст. у 3,5 рази, а згодом та ж таки Європа познайомилася ще із одним новим явищем “експортом інфляції”. Щоправда прояви фінансової глобалізації можна знайти і в більш стародавніх часах. Наприклад, період військових походів Олександра Македонського, який у 330 р. до Р.Х. сконцентрував в одних руках приблизно 8840 т. золота і срібла – скарби майже всього відомого на той час світу, накопичені за довгі сторіччя Тутанхамоном і Соломоном, Пріамом і Крезом – утворення такого собі першого глобального золотого запасу. А через три роки після його смерті ці скарби знову розійшлися по античному світу, викликавши першу в світі інфляцію і продемонструвавши руйнівну силу неконтрольованих потоків так званих “гарячих грошей” [84, с. 51; 146]. Не менш помітний внесок у глобалізацію валютно-фінансових відносин зробив і винахід китайцями у VIII столітті “паперових грошей”. Щоправда світова валютно-фінансова система сприйняла цей винахід лише тисячоліття потому.

      Але соціальна організація нового часу досягнула свого апогею (свого найбільшого розвитку) глобалізації (хоча це визначення і не отримало в той час поширеного визнання) у період до Першої світової війни, а після неї уже виникла проблема нового порядку – як неминуча низка варіацій на тему домінуючої форми і реального змісту нової планетарної конструкції, як часто зараз зазначається архітектури (архітектоніки) [81; 82; 97; 131; 132; 154, c. 189; 164; 176; 197; 210].

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ