Валютно-фінансовий потенціал євроінтеграції України

     

      Розвиток сучасної теорій світового господарства, аналіз концептуальних проблем організації валютно-фінансових відносин і обґрунтування шляхів забезпечення зростаючого руху товарних, позичкових капіталів й інвестиційних ресурсів кредитно-фінансовими інститутами України визначаються зростанням ролі інтеграційної стратегії держави в умовах глобалізації міжнародних валютно-фінансових відносин [139].

      Наріжним каменем української зовнішньої політики стала стратегія повноцін¬ної і повномасштабної інтеграції у Європейський Союз. Ідея об'єднаної Європи для України є найефективнішою і найпривабливішою моделлю розвитку, в якій дина¬мічна економіка і технологічний поступ вдало гармонізуються з підвищенням стандартів життя і захистом прав людини. Разом з тим у взаєми¬нах з ЄС важливо усвідомлювати те, що європейська інтеграція є складним і важким шляхом передусім внутрішніх трансформацій в економічній, соціально-політичній сферах [3].

      Принциповою основою зовнішньої політики України має стати цілісність і системність, розуміння власних національних інтересів і шляхів, якими вони можуть бути реалізовані. Тривалий підготовчий період перетворив увесь комплекс відносин Україна - ЄС на стрижень стратегії економічного та соціального розвитку нашої держави. Нині саме меті європейської інтеграції України нині підпорядковані інституційні пере¬творення та вся політика внутрішніх реформ [6, с.128].

      Оскільки пріоритетом зовнішньої політики України є евроінтеграційний вектор, тому в Україні є конче необхідним запровадження ряд дієвих механізмів задля реалізації зовнішньої політики, в тому числі і щодо інтеграції в ЄС. Проведення зваженої політики щодо зазначених напрямів надасть можливість підвищити конкурентоспроможність нашої держави на світовій арені та забезпечити ефективне входження України до європейського бізнес-середовища. Відповідно, на думку автора, інтеграція України в загальноєвропейські структури і налагодження ефективної валютно-фінансової взаємодії з ЄС постали її головними геостратегічними пріоритетами. А виявлення необхідного інструментарію, застосування сучасних інтеграційних механізмі є так би мовити тактичними завданнями для реалізації даної амбітної стратегічної мети.

      Загалом валютно-кредитна та фінансова сфера є важливою складовою міжнародних економічних відносин, а також фактором динамізації міжнародного співробітництва країн. Цей сектор господарського життя відзначається найбільшим динамізмом, що зумовлює зростання його відносної ваги в спектрі інших форм взаємодії країн та економічних структур, а також абсолютних показників його функціонування.

      З розширенням Європейського Союзу до 25 держав сусідами ЄС стали 17 країн Європи, Африки та Азії з населенням більш ніж 390 млн. З одного боку, саме Європейський Союз ставить перед собою амбітне, але в принципі реальне завдання, - створити навколо себе оточення дружніх та процвітаючих країн-сусідів. А з іншого боку, процеси ринкової трансформації та господарського зближення вищезгаданих країн з Європейським Союзом постають справжнім викликом, який має на меті щось більше, ніж макроекономічну стабілізацію. Розвиток підприємництва, розбудова законодавчої та системної інфраструктур, які є необхідними для ефективного функціонування ринків, приватизації підприємств державної власності та стимулювання конкурентоспроможності вітчизняних галузей - все це повинно стати всеохоплюючими цілями загальної внутрішньої та зовнішньоекономічної державної стратегії.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ