Аналіз тенденцій міжрегіонального співробітництва

     

      В процесі планування та здійснення міжрегіонального економічного співробітництва у складі функцій органів державної влади переважає створення програм та довготривалих стратегій розвитку, які дозволяють вирішити як проблеми самої території, так і проблеми у державному управлінні розвитком територій. Вирішення проблем антикризового регулювання територій, гармонізація їх розвитку потребує спеціальних механізмів державного управління, які розглядаються нами як засоби реалізації таких стратегій.

      При розробці антикризових стратегій, а також механізмів їх реалізації для місцевих органів влади (територіального рівня) слід враховувати специфіку діяльності таких органів влади. Визначення потребують складові такого механізму, а також їх взаємозв’язок. Неоднозначні законодавчі та правові акти, що мають внутрішні протиріччя, створюють умови виникнення криз зокрема і в державному управління територіальним розвитком.

      Під механізмом державного управління, що сприяє реалізації антикризових стратегій розвитку територіальних органів влади ми розуміємо механізм розв’язання протиріч системи, об’єкта, процесу [39, c.234].

      У контексті даного дослідження під механізмом державного управління, що сприяє реалізації антикризових стратегій розвитку територіальних органів влади ми розуміємо засіб подолання протиріч у державному управлінні розвитком територій за рахунок _іж терит потенціалу міжрегіонального економічного співробітництва.

      Кризи, що час від часу відбуваються в державі і найгостріше відбиваються на територіальному рівні, пов’язані з економічними, соціальними змінами, які відбуваються в суспільстві, а також і з глобальними тенденціями, що торкаються України, посилюють кризові явища, що вже існують та обумовлені історично.

      Такий стан справ вимагає від територіальних органів влади здійснення сукупності заходів запобігання кризовим явищам і сприяння їх вирішенню, які розглядалися б як функціональна система подолання протиріч, що відповідає призначенню механізму державного управління. З іншого боку, такі функціональні системи неможливо побудувати без опрацювання та реалізації спеціальних управлінських стратегій. З цього приводу існують дослідження зокрема у сфері стратегічного менеджменту, а також і в антикризовому менеджменті.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ