Державна підтримка сільського господарства в умовах вступу до СОТ

     

      Низький рівень державної підтримки, що склався, а також відсутність дієвого організаційно-економічного механізму регулювання аграрного виробництва може істотно ускладнити розвиток галузі після приєднання України до світової організації торгівлі (СОТ). Майбутнє членство в СОТ ставить проблему розробки таких напрямів аграрної політики, які б ефективно здійснювали підтримку, і в той же час були б в рамках правового регулювання торгівлі, здійснюваного СОТ. Аби правильно підійти до вирішення цієї проблеми, доцільно розглянути сутність СОТ, а також зробити спробу оцінки можливих негативних наслідків вступу України в цю організацію і, відповідно, виробити пропозиції по їх усуненню.

      Світова організація торгівлі є законодавчою і інституційною основою сучасної міжнародної торгівельної системи, механізмом багатобічного узгодження і регулювання політики країн - членами в області торгівлі товарами і послугами, регулювання торгівельних суперечок і розробки стандартної зовнішньоторговельної документації.

      Найбільш істотними принципами СОТ є: торгівля без дискримінації, принцип національного режиму і принцип транспарентности (передбаченості) торгівлі. Принцип торгівлі без дискримінації передбачає режим найбільшого сприяння в торгівлі членам СОТ. Принцип «національного режиму» передбачає надання імпортним товарам рівних умов з еквівалентними товарами вітчизняного виробництва. Транспарентность (прозорість, передбаченість) досягається за рахунок того, що країни - члени СОТ зобов'язані регулярно інформувати секретаріат СОТ про зміну її зовнішньоторговельного режиму - експортних і імпортних мит, стандартів і обмежень.

      Приєднання до СОТ - це, перш за все, переговорний процес. Результатом приєднання є і набір зобов'язань по доступу на ринок, по експортних субсидіях, по санітарних і фітосанітарних заходах, по внутрішній підтримці.

      Одним з ключових моментів при цьому є питання сільського господарства. Українському АПК необхідно буде слідувати багатобічним торгівельним правилам по сільському господарству, розробленим країнами -членами організації з метою забезпечити справедливу конкуренцію і проведення ринковоорієнтованих реформ в аграрному секторі. Угода по сільському господарству встановлює, що країни, що приєднуються, беруть на себе зобов'язання по чотирьох основних напрямах:

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ