Концептуальні основи дослідження політичних партій та державної політики в Україні
Слід відзначити, що від свого початку (1991 р.) вітчизняна державна влада, а відповідно і формування державної політики були не прозорими. Причиною цього було тривале панування тіньових практик, які майже всіх абсолютно влаштовували. Невирішеність суспільних проблем призвела до кризової ситуації 2004-2009 років. У результаті постала нагальна потреба створення ефективних механізмів відкритості та прозорості формування державної політики, що знизило б ризик та невизначенність дій і наслідків її реалізації.
Державна політика, в широкому розумінні цього терміна, може визначатися як вибір державними інституціями між діяльністю та бездіяльністю з вирішення суспільних проблем. Американський дослідник Т.Р.Дай, розглядаючи науку про державну політику, визначає її предмет як дослідження напрямів державної політики – опис і пояснення причин і наслідків діяльності органів державного управління. Наука про державну політику в центр уваги ставить продукт діяльності влади і її взаємодії з суспільством – державну політику, політичні та управлінські рішення, їхні наслідки для життєдіяльності суспільства. Огляд існуючих пояснень цього терміна можна знайти у “Посібнику з аналізу державної політики” М.П.Брауна [80]. Державна (публічна) політика завжди є політичною – вона базується на цілях і цінностях, що утверджуються в ході політичної боротьби різних суспільних груп і різних інтересів, які виражають політичні партії.
І.Коліушко та А.Кірмач зазначають, що існує певна невідповідність між зарубіжним та українським розумінніям державної політики. Основна відмінність полягає в тому, що джерелом державної політики у більшості розвинених країн є уряд, українська концепція твердить про “державні органи”. Саме у відсутності конкретики можна вбачати передумову проблем у формуванні та здійсненні державної політики [585, с.46]. О.Дем'янчук зазначає, що відсутність чіткого визначення джерела державної політики, погана структурованність процесу її вироблення знижує ефективність самої політики і деструктивно впливає на процес прийняття рішення. Нинішня система розробки іздійснення державної політики в Україні є спадкоємцем централізованого державного управління, характерного для авторитарного радянського суспільства [585, с.206, 207], коли державну політику формувала одна партія.
Вплив політичних партій на державну політики у якості її суб'єктів та інституту відзначають як зарубіжні так і українські дослідники. М.Говлет та М.Рамеш доводять, що партії мають суттєвий впли на державну політику, але не прямий, а опосерекований, через своїх пердставників у владі. Тому і боротьба за владу для політичних партій є такою важливою.
Вся работа доступна по ССЫЛКЕ
