Роль, місце та функції політичних партій у виборчому процесі

     

      Українським виборчим законодавством передбачені виключні права та повноваження партій (та їх структурних територіальних утворень) у виборчій діяльності, зокрема, право номінації кандидатів (списків кандидатів) на відповідних виборах (цей механізм номінації має альтернативою лише близькі за природою процедури самовисування, існує на виборах Президента України, а також на місцевих виборах при застосуванні виборчих систем з одномандатними округами). До виключних прав політичних партій належить право пропонувати кандидатури до складу виборчих комісій (безпосередньо або через депутатські фракції у відповідних представницьких органах). А також, статус суб’єкта відповідного виборчого процесу (самостійно або у складі виборчого блоку), що дає право на широкі можливості ведення передвиборної агітації (у тому числі її фінансування), спеціальне представництво (уповноважені особи), право спостереження на виборах [372, c. 319–322].

      Відродження політичних партій в Україні почалось у період перебудови і було пов'язане з боротьбою проти тоталітаризму, за демократію і незалежність української держави. Перші партії були зареєстровані у 1991 році. Але їх участь у виборчому процесі була недостатня. У 1991 р. з 7 кандидатів, зареєстрованих для участі в президентських виборах, 5 презентували нові політичні партії. “Партійна опозиція” отримала разом 34,24% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Лідер Народного Руху України (НРУ) В.Чорновіл посів друге місце у виборчих перегонах – отримав 23,3% голосів.

      Уже через три роки, у 1994 р. з 7 зареєстрованих кандидатів тільки 1 безпосередньо представляв конкретну політичну партію. Але і він – О.Мороз – спирався не стільки на СПУ, скільки на організаційні ресурси Верховної Ради України. Різні стратегії розвитку України на президентських виборах 1994 р. були репрезентовані не партіями, а особистостями політичних лідерів. Головна боротьба точилася між позапартійними кандидатами – Л.Кравчуком, який мав партійну підтримку, і Л.Кучмою, підтримуваним “червоними директорами”.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ