Форми та методи реалізації державної інвестиційної політики

     

      Як показують наші дослідження, ефективність інвестиційної діяльності багато в чому залежить від регулювання з боку органів державної влади. В даний час держава за допомогою інвестиційної політики продовжує впливати на зміну співвідношень між інвестиційним попитом і пропозицією на ринку, а, отже, на величину норми доходу, який отримується від різних капітальних і фінансових активів.

      У сучасних ринкових умовах держава впливає на визначення стратегії поведінки учасників інвестиційної діяльності на ринку інвестиційних товарів. Виходячи із стану економіки (рівня інфляції, дефіциту бюджетної системи, структури виробництва, платоспроможного попиту населення на товари і послуги, і інших чинників) в Україні в кожному конкретному регіоні застосовуються певні концепції регулювання ринку інвестиційних товарів. При цьому, будь-яка концепція базується на цільових установках двох рівнів: кінцевій меті (зростання національного доходу, збільшення зайнятості населення, зниження темпів інфляції до 3­5 % в рік); проміжних цілях (співвідношення між попитом і пропозицією на капітал, процентні ставки на кредитні ресурси, динаміка грошової маси та ін.) [34, с.22]. Кінцева (стратегічні) мета регіону визначає ступінь дії даної форми інвестиційної політики на виробництво, ефективний розвиток якого дає позитивний результат для розвитку кожного конкретного регіону [48].

      Впродовж 90-х років механізм державної участі в економіці піддався глибокої трансформації, причинами якої сталі глибокі системні зміни, що відбулися як в способах господарювання, так і в самому інвестиційному процесі. Зупинимося докладніше на причинах трансформації методів реалізації інвестиційної політики держави, щоб потім чіткіше з'ясувати суть і досягнуті результати трансформації.

      Нові форми державного регулювання інвестиційної діяльності можуть реалізовуватись за допомогою вже існуючих методів регулювання, змінюючи їх, пристосовуючи до нових умов або викликають появу нових методів. Один і той же метод може застосовуватись по відношенню до різних форм. Це говорить про те, що хоча форми і методи тісно пов‘язані між собою, між ними деколи виникають протиріччя, які вимагають змін.

      При взаємодії методів і форм динамічнішим, властивим до змін є метод, а форма є стійкішою (хоча деякі її елементи та важелі змінюються досить часто), тому форма визначає метод, а метод, в свою чергу, активно впливає на форму.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ