Організаційно-правові засади обігу готівкової іноземної валюти в Україні
Готівкова іноземна валюта – це іноземні грошові знаки у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави.
Суттєвою частиною готівкового валютного ринку є ринок обміну валют, який виник з появою грошей і розвивається з розвитком суспільства. Потреби фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) в обміні валюти однієї держави на валюту іншої держави головним чином забезпечуються через мережу пунктів обміну іноземної валюти (табл. 4.3). Доступність валюти в обмінних пунктах є головним показником стабільності валютного ринку для населення, що робить пріоритетним застосування соціальних орієнтирів у механізмі державного регулювання валютно-обмінних операцій.
За визначенням Дж. Менвілла Херріса, ринок валютних обмінів − це ті інститути й організації, які забезпечують такі обміни [230], що з нашої точки зору, недостатньо враховує специфіку означеного ринку й потребує уточнення. Ми пропонуємо розглядати ринок валютно-обмінних операцій, як сукупність відносин валютного обміну з відповідним механізмом взаємодії продавців і покупців валюти. Слід зауважити, що попит на валюту конкретної країни, фактично відповідає попиту іноземців на товари та послуги цієї країни, тобто віддзеркалює її позиції на міжнародній арені.
