Види та механізм скоєння злочинів та правопорушень у сфері валютних операцій

     

      Валютне правопорушення – це акт поведінки суб’єкта валютних правовідносин, який виражається у здійсненні будь-яких активних дій (продаж валюти фізичною особою, здійснення валютних операцій уповноваженим банком без отримання письмового дозволу) чи бездіяльності (нездійснення уповноваженим банком функцій агента валютного ринку) [8, C. 264]. Валютне правопорушення – це завжди протиправне діяння, яке порушує вимоги валютного законодавства. Наприклад, здійснення банком валютних операцій без ліцензії на право здійснення валютних операцій, яка видається Національним банком України, є валютним правопорушенням, оскільки операції з валютою та валютними цінностями здійснюються лише на підставі ліцензії НБУ.

      Валютне правопорушення завдає шкоди особі, суспільству, державі, і тому воно завжди є соціально шкідливим. Суспільна небезпека валютних правопорушень полягає в тому, що їх наслідком є скорочення надходжень валютних цінностей до Національного банку України та порушення інтересів держави у сфері фінансів.

      Ефективним способом підтримки законності і правопорядку у сфері валютних операцій є юридична відповідальність.

      За визначенням, наданим в українській Юридичній енциклопедії, юридична відповідальність – це вид соціальної відповідальності, сутність якої полягає у застосуванні до правопорушників (фізичних або юридичних осіб) передбачених законодавством санкцій, що можуть забезпечуватися для виконання державою також і в примусовому порядку [237, C. 586]. В. Лазарев під юридичною відповідальністю розуміє передбачену санкцією правової норми міру державного примусу, в якій висловлюється державний осуд винного в правопорушенні суб’єкта і яка полягає в понесенні ним негативних наслідків і обмежень особистого, майнового або організаційного характеру [99, C. 41], а у спеціально-юридичному значенні – реакцію держави на здійснене правопорушення [99, C. 241].

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ