Забезпечення розбудови інформаційного суспільства Урядом України
Вищий орган у системі органів виконавчої влади, який здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим і місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює їх діяльність – це Кабінет Міністрів України (Уряд України).
Становлення структури та зміни в організації діяльності Кабінету Міністрів України відбувалися в процесі розбудови незалежної української держави. У радянський період діяла Рада Міністрів Української РСР – найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади, республіканський орган у комуністично-партійній радянській системі управління СРСР. Після прийняття Верховною Радою України УРСР 16 липня 1990 р. Декларації про державний суверенітет України повноваження республіканського Уряду значно розширилися. У квітні 1991 р. Раду Міністрів трансформовано в Кабінет Міністрів України УРСР. Уряд продовжив функціонувати відповідно до Конституції Української УРСР 1978 р., Закону УРСР від 13 травня 1991 р. «Про перелік міністерств та інші центральні органи державного управління Української РСР», постанов Верховної Ради УРСР від 18 квітня 1991 р. «Про структуру державного управління Української РСР» та від 13 травня 1991 р. «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про перелік міністерств та інші центральні органи державного управління Української РСР». Відповідно до змін, внесених до Конституції Української РСР у травні 1991 р., Уряд було визначено як найвищий орган державного управління УРСР.
На такій правовій основі Уряд функціонував до прийняття 28 червня 1996 р. Конституції України, в якій встановлено, що Кабінет Міністрів є вищим органом в системі органів виконавчої влади, відповідальним перед Президентом України, підконтрольним і підзвітним Верховній Раді України.
Роль Уряду України в розвитку інформаційного суспільства, подібно до ролі Президента України також залежить від об’єктивних і суб’єктивних чинників, що реалізуються у змісті управлінського принципу першого керівника.
