Вплив Європейського Співтовариства на розвиток глобального інформаційного суспільства
«Європа й всесвітнє інформаційне суспільство» – таку назву мають Рекомендації Європейського співтовариства. У контексті теорії ті історії державного управління пропонується звернути увагу на підхід Європейського Союзу до визначення проблемної сфери. У 1993 році на замовлення Комісії Європейського Союзу щодо складання звіту про інформаційне суспільство була створена група фахівців під керівництвом М. Бангемана [219].
Зокрема, був реалізований ліберальний підхід: рекомендовано довіритися ринковим механізмам як умотивованим можливостям переходу світової спільноти у XXI століття, до епохи, якій надали умовну назву – інформаційне суспільство. Це означає:
– заохочення підприємницького інтелекту, що створює можливості для появи нових секторів економіки;
– розвиток загального підходу до регулювання ринку, що підвищує конкурентоспроможність європейської економіки інформаційних послуг.
Для реалізації зазначеного не було передбачено залучення додаткового державного фінансування, субсидій або протекціонізму. Європа, як учасник створення нового способу суспільного життя й діяльності, заснованого на інформації, визначила свій підхід. Для європейців участь у розробці, адаптації й застосуванні нових інформаційних технологій та в освоєнні їх нових можливостей потребує співробітництва між людьми, організаціями і країнами. При цьому визначено, чого очікують для основних суб’єктів суспільних відносин: для європейських громадян (споживачів) – більше турботи суспільства про істотне підвищення якості життя; для творців інформації – нових форм прояву творчого потенціалу у відповідь на попит нових продуктів і послуг; для європейських регіонів – нових можливостей заявити про свої традиції й індивідуальність завдяки зникненню бар’єрів у часі та просторі; для урядів і адміністрацій – ефективніших, дешевих і доступніших громадянам служб; для бізнесу (підприємницького середовища) – ефективнішого управління, доступу до навчальних послуг, каналів передачі даних до споживачів і постачальників послуг. На світовому рівні багато зусиль було спрямовано на вдосконаленні телекомерції (електронного бізнесу), електронного обміну документами; для європейських операторів телекомунікацій – здатність забезпечити ще ширший набір нових послуг; для постачальників комп’ютерів і програмної індустрії до них, побутової електроніки – нові ринки, що стрімко розвиваються як усередині, так і за межами країн.
Серед зазначеного виокремлено суспільне завдання: підготовка європейців до прийняття ними інформаційного суспільства як пріоритетного завдання соціального прогресу. Також було визначено й можливі небезпеки: глибокі зміни в масовій свідомості у суспільстві про його майбутнє, організацію та структуру за тих обставин, що увага політиків до цієї проблеми нестабільна; окремі люди можуть відкидати нову інформаційну культуру та її інструменти (низький рівень комп’ютерної грамотності), хоча поширення інформації залишається занадто обмеженим і дорогим.
