Участь держави в регулюванні розвитку інформаційного суспільства в Росії
Участь держави в регулюванні розвитку інформаційного суспільства в Росії через інформаційну політику забезпечується рішеннями федеральних органів державної влади у формі нормативно-правових актів під назвою «концепція». Так, однією із них була Концепція правової інформатизації Росії (1993 р.), потім – Концепція формування й розвитку єдиного інформаційного середовища Росії й державних інформаційних ресурсів (1998 р.).
Державну інформаційну політику також відображено в спеціальному федеральному законодавстві: Законі «Про інформацію, інформатизацію і захист інформації» (1995 р.); Законі «Про участь у міжнародному інформаційному обміні» (1996 р.), Закон «Про забезпечення доступу до інформації про діяльність державних органів і органів місцевого самоуправління» (2009 р.) тощо.
Як свідчать дослідження, в концепціях і законах визначаються першочергові завдання інформаційної політики, а саме: розвиток ринку інформаційних ресурсів поряд з державним регулюванням інформаційної діяльності; демонополізація інформаційних служб і структур; створення умов для підприємництва в інформаційній сфері й захисту інформації; інтеграція інформаційного середовища країни в міжнародне інформаційне середовище; забезпечення конституційних гарантій свободи слова в засобах масової інформації та ін.
У 1999 році, на першій Всеросійській конференції з проблем становлення інформаційного суспільства в Росії розгорнулася наукова дискусія стосовно визначення меж правового регулювання та структуризації його в окремій галузі права. У результаті цієї дискусії В. А. Копилов відстояв ідею інформаційного права як системи норм і відносин, що виникають в інформаційній сфері. Ця ідея дістала підтримку більшості учасників конференції.
З метою вироблення стратегії інформаційної політики робоча група Експертної ради з інформаційних технологій при Адміністрації Президента Російської Федерації в 2001 році розробила проект державної програми інформатизації Росії під умовною назвою «Біла Книга інформаційних технологій». Проект цієї програми містив рекомендації щодо участі Росії в міжнародних ініціативах відповідно до Окінавської хартії глобального інформаційного суспільства, підписаної лідерами країн «Великої вісімки» під час зустрічі в 2000 році.
