Нормативне забезпечення механізму інвестування в охорону здоров’я
Початок активного використання державного програмування як основного інструменту регулювання пов’язаний з Великою депресією 1929–1933 рр. Пізніше в 60–70-ті рр. минулого століття в промислово розвинутих країнах програмування почало розглядатися як необхідна складова системи безперервного планування, основним завданням якої є узгодження перспективних цілей і завдань держави з її поточною бюджетною політикою.
У найбільш закінченому вигляді цей напрям реалізувався в системі ППБ (планування – програмування – бюджетування), вперше розробленій у Міністерстві оборони США.
Ця системи мала ряд недоліків: зіставлення програмно-цільового і відомчо-галузевого принципів управління; недооцінка організаційних аспектів в управлінні програмами, відсутність процедур бюджетного контролю їх виконання.
Зараз програмування за кордоном є складною системою державних і місцевих дій на конкретні ситуації, наприклад, з метою виведення окремих територій з депресивних станів.
