Суть бюджетного фінансування та його види
Через витратну частину державного бюджету фінансові засоби перерозподіляються між сферою матеріального виробництва та невиробничою сферою, між галузями економіки держави та її регіонами.
Бюджетне фінансування - це безповоротне, безвідплатне виділення коштів з бюджету, яке забезпечує процес розширеного відтворення, утримання соціальної сфери, обороноздатності та апарату управління держави.
Основна сутність бюджетного фінансування в тому, що при допомозі цього механізму здійснюються грошові відносини, які виникають між державою з одного боку, а з іншого - підприємствами, організаціями державної форми власності, з приводу спрямування грошових коштів на підвищення рівня життя, задоволення суспільних проблем, забезпечення інших державних заходів.
Принципи бюджетного фінансування:
плановість бюджетного фінансування - всі державні витрати закріплені у відповідних планово-фінансових актах;
цільове спрямування коштів - кошти плануються, відпускаються і використовуються на суворо визначені цілі (бюджетні асигнування мають використовуватися виключно за призначенням; для установ доводяться спеціальні кошториси, де вказуються конкретні напрями використання бюджетних коштів);
безповоротність та безвідплатність фінансування державних витрат, ефективне використання бюджетних коштів - має на меті одержання суспільно-необхідних результатів при мінімальних витратах фінансових ресурсів (за користування бюджетними коштами, які передбачені затвердженими в установленому законодавством порядку, або кошторисом установа чи організація не сплачує будь-яких відсотків);
фінансування в міру виконання планів - базується на забезпеченні асигнувань фактичних витрат і на конкретні цілі;
поєднання власних, кредитних та бюджетних коштів під час визначення обсягу фінансування. Як держава, так і вищестоящі організації враховують наявність власних коштів, можливість одержання банківського кредиту і лише тоді, коли неможливо покрити затрати із вказаних джерел вирішується питання про виділення бюджетного фінансування;
дотримання режиму економії;
здійснення постійного контролю за витрачанням бюджетних коштів;
отримання максимального ефекту при мінімумі витрат. Це досягається при оптимальному фінансуванні завдань як економічного, так і соціального розвитку та зворотного притоку коштів від вирішення цих завдань.
Вся работа доступна по ССЫЛКЕ