Методика оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах

     

      Важливим етапом під час складання державної цільової програми зниження соціальної напруги в країні та її регіонах є оцінка протікання даного процесу в динаміці. На основі вивчення літературних джерел з конфліктології [12; 115; 118; 163], автор даної дисертаційної роботи дійшов висновку, що така оцінка повинна базуватися на ідентифікації стадій динаміки конфлікту. При цьому вчені пропонують різну кількість і утримування таких стадій.

      Так, А. В. Дмитрієв виділяє три основні стадії соціальної напруги [115]. Перша стадія характеризується прихованим наростанням незадоволення, зростанням стурбованості, відсутністю чіткою усвідомлення масами причин і масштабів змін, що відбуваються; по суті мова йде про передконфліктної ситуації. На другій стадії відбувається усвідомлення більшістю населення ненормальності існуючого становища. Тут уже можна говорити про конфліктну ситуацію. Третя стадія звичайно, характеризується зниженням соціальної напруги. Г. І. Козирєв пропонує свій варіант динаміки соціальної напруги, що включає в себе чотири стадії [115, с. 243]:

      1. Посилення незадоволеності різних соціальних верств існуючими умовами життя й/або розвитком подій.

      2. Більшість незадоволених приходить до усвідомлення того, що для вирішення існуючих проблем необхідні рішучі дії.

      3. З початком відкритого протистояння рівень соціальної напруги, як правило, знижується. 4. Із завершенням конфлікту соціальна напруга знижується й поступово входить у норму. На думку А. В. Клюєва, найбільш значимими стадіями соціальної напруги є: латентна (прихована); підвищена напруга; прискореного розвитку конфлікту, причому ця стадія може призвести до соціального вибуху [115].

      А. Я. Анцупов і С. В. Баклановський виділяють наступні основні стадії й етапи динаміки конфлікту (рис. 2.2).

      В. Н. Кудрявцев виділяє три стадії соціальної напруги, що відрізняються за своїми просторово-тимчасовими параметрами та формами вираження [118].

      У процесі першої стадії відбувається приховане зростання невдоволення. Для неї характерна неорганізована, головним чином вербальна, форма вираження незадоволеності, зростання стурбованості у зв’язку зі збільшеною кількістю порушень, звичного ходу речей, без будь-якого чіткого усвідомлення масами причин і масштабів змін, що відбуваються в суспільному житті. По суті мова йде поки що не про конфлікт, а лише про початок конфліктної ситуації.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ