Обґрунтування ролі інтелектуальної власності на сучасному етапі розвитку суспільства

     

      У повсякденному житті, нерідко самі того не зауважуючи, ми користуємося плодами чужого інтелекту - різними добутками науки, літератури, мистецтва. Права їхніх авторів, як всякі інші права, вимагають належної поваги [1].

      Ще кілька років назад проблематика правового захисту інтелектуальної власності в Україні всерйоз цікавила тільки невелику групу профільних фахівців. Зараз же тема захисту результатів інтелектуальної діяльності вже не сходить зі сторінок спеціалізованої і популярної преси, її аспекти постійно обговорюються в електронних мас-медіа, на різної користі семінарах, круглих столах, конференціях і т.п. Більш того, правовому забезпеченню інтелектуальної власності в Україні регулярно присвячуються нормативні акти органів державної влади, чия діяльність, у свою чергу, є об'єктом пильної уваги з боку різних іноземних і міжнародних організацій.

      Щоб відповісти на запитання, чим порозумівається подібний інтерес до інтелектуальної власності, необхідно з'ясувати, що ж містить у собі це поняття і як воно трактується нашим законодавством.

      Характерно, що відповідно до законодавства України інтелектуальна власність є одним з видів власності, і це визначає захист прав на неї практично так само, як і будь-яку іншу власність. Так, стаття 13 Закону України «Про власність» відносить добутку науки і мистецтва, відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг і інші результати інтелектуальної праці до об'єктів приватної власності [2]. Аналогічні об'єкти, виходячи зі статті 26 цього закону, можуть знаходитися й у колективній власності. Інтелектуальною власністю є й об'єкти авторського права, а саме: літературні, музичні, аудіовізуальні, фотографічні добутки, комп'ютерні програми і бази даних, добутку архітектури й образотворчого мистецтва (картини, малюнки, ескізи).

      Зараз не існує, напевно, ні однієї сфери бізнесу, у якій би так чи інакше не використовувалися результати інтелектуальної праці. Причому таке використання відбувається у відношенні як своєю, створеною власною працею користувача, так і чужих об'єктів інтелектуальної власності.

      Наприклад, сьогодні повсюдно практикується використання різних комп'ютерних програм, оптимизуючих або просто полегшуюча діяльність підприємства. Інший приклад - відомі товарні знаки (бренди), що належать великим закордонним компаніям (і теж є об'єктом інтелектуальної власності), нерідко використовуються вітчизняними підприємствами для реклами імпортованих товарів.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ