Поняття, призначення та ознаки контролю за діяльністю правоохоронних органів
Становлення правової держави в Україні вимагає реального утвердження принципу верховенства права, зміцнення дисципліни, законності та правопорядку в країні, забезпечення прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб, прав та законних інтересів юридичних осіб та інших колективних суб’єктів. Важлива роль у виконанні цього завдання належить правоохоронним органам. Водночас, не менш важливим є забезпечення дисципліни та законності в діяльності самих правоохоронних органах, що обумовлює необхідність створення дієвої системи контролю за їх діяльністю як найефективнішого засобу забезпечення дисципліни та законності.
Контроль за діяльністю правоохоронних органів у межах окремих наукових робіт досліджували: Борець Л.В. [269], Братель С.Г. [147, с. 81], Грохольський В.Л. [223, с. 14], Гусаров С.М. [235, с. 47], Гуславський В.С. [227, с. 17], Денисюк С.Ф. [135], Джафарова М.В. [229, с. 84], Доронін І.М. [228, с. 41], Дундуков М.Ю. [222, с. 37], Заросило В.О. [234, с. 165], Ільницький М.С. [236, с. 62], Кислий А.М. [270], Клюєв О.М. [145, с. 66], Кобринський В.Ю. [213], Ковальська В.В. [180, с. 21], Комзюк А.Т. [143, с. 160], Кузьменко О.А. [230, с. 82], Куракін О.М. [220], Литвак О.М. [187], Марков В.В. [95], Новіков В.В. [94], Павленко Р.М. [231], Пахомов В.В. [271], Пономаренко Г.О. [101, с. 35], Самодзен М.В. [233, с. 36], Синявська О.Ю. [85], Троханенко І.І. [139], Хилько Ю.Ю. [224, с. 240], Хольченков О.М. [219], Юлдашев О.М. [232, с. 60].
Варто відзначити й те, що контроль як засіб забезпечення дисципліни та законності в діяльності правоохоронних органів характеризується в усіх підручниках та навчальних посібниках з управління та адміністративної діяльності [105; 262; 272; 273-280 та ін.].
Проте, незважаючи на велику кількість наукових досліджень, присвячених проблематиці контролю за діяльністю правоохоронних органів, його сутність та особливості залишаються нез’ясованими з наступних причин: по-перше, відсутнє чітке законодавче визначення поняття правоохоронних органів як об’єкту такого контролю; по-друге, не визначено вичерпний перелік правоохоронних органів, оскільки нормативно-правові акти (як законодавчі, так і підзаконні) визначають різну їх кількість; у чинному законодавстві не визначено спеціальні ознаки правоохоронних органів, за допомогою яких можна було б виокремити останні з-поміж інших державних органів; по-третє, нез’ясованими у науковій літературі та невизначеними у чинному законодавстві є система суб’єктів контролю за діяльністю правоохоронних органів, їх завдання, функції та повноваження, форми та види взаємодії між ними; по-четверте, у чинному законодавстві не визначено координуючий орган з питань контролю за діяльністю правоохоронних органів; по-п’яте, у науковій літературі більша увага приділяється характеристиці зовнішнього контролю за діяльністю правоохоронних органів і лише поодинокі праці присвячені дослідженню внутрішньовідомчого контролю [148, с. 141]; по-шосте, об’єктом та предметом такого контролю науковці частіш за все називають зовнішню правоохоронну діяльність правоохоронних органів, натомість, важливим є розгляд як предмету такого контролю стану соціально-правового захисту працівників правоохоронних органів, матеріального, фінансового та інших видів забезпечення функціонування правоохоронних органів; по-сьоме, у науковій літературі фрагментарно визначено рівні контролю за діяльністю правоохоронних органів, вимоги, які висуваються щодо його здійснення, його форми та методи; по-восьме, як у чинному законодавстві, так і у науковій літературі нечітко визначено процедурні та організаційні засади контролю за діяльністю правоохоронних органів в Україні, що досить часто стає причиною зловживань під час реалізації владними суб’єктами контрольних повноважень; по-восьме, нечітким є визначення поняття «демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави», у зв’язку з чим у науковій літературі він ототожнюється з державним контролем.
Вважаємо, що початковим етапом з’ясування сутності та особливостей контролю за діяльністю правоохоронних органів в Україні повинне бути уточнення його призначення, яке у тлумачних словниках української мови визначається як: «роль, завдання кого-, чого-небудь у житті, існуванні; цілеспрямованість, мета створення чого-небудь; мета використання чого-небудь» [80, с. 1117]. Щойно наведене тлумачення слова «призначення» дає змогу розглядати його як сукупність мети та завдань певної діяльності в суспільстві, мети та завдань, які обумовили її необхідність та важливість у системі суспільних відносин. Отже, основна увага під час характеристики призначення контролю за діяльністю правоохоронних органів буде присвячена з’ясуванню: по-перше, його мети; по-друге, — завдання.
Що стосується терміну «мета», то, наприклад, у Великому тлумачному словнику сучасної української мови вона визначається як «те, до чого хтось прагне, чого хоче досягти; ціль; заздалегідь намічене завдання» [80, с. 661]. Як бачимо, слово «мета» тлумачиться за допомогою слова «ціль», яке, у свою чергу, визначається як «те, до чого прагнуть, чого намагаються досягти; мета [80, с. 1588], у зв’язку з чим можна зробити висновок про синонімічних характер категорій «мета» та «ціль», оскільки вони спрямовані на досягнення бажаного, попередньо наміченого результату.
Вся работа доступна по ССЫЛКЕ
