Парламентський контроль за діяльністю правоохоронних органів в Україні

     

      Як було наголошено вище, державний контроль за діяльністю правоохоронних органів в Україні є комплексним поняттям, оскільки об’єднує собою такі його підвиди як: парламентський контроль; президентський контроль; контроль органів виконавчої влади (урядовий контроль, контроль міністерств та відомств, контроль місцевих державних адміністрацій та інших місцевих органів виконавчої влади); судовий контроль, кожен з яких має відповідний суб’єктний склад та особливості. Предметом цього підрозділу дисертації буде характеристика парламентського контролю за діяльністю правоохоронних органів.

      Серед науковців, які досліджували особливості парламентського контролю у цілому та за діяльністю окремих правоохоронних органів зокрема, варто назвати Ю.Г. Барабаша [194], К.Л. Бугайчука [138, с. 53], С.В. Ківалова та І.К. Залюбовську [167], О.О. Майданник [196], І.І. Троханенко [139, с. 24]. Як вірно відмічає І.К. Залюбовська, протягом тривалого часу у вітчизняній юридичній науці найбільша увага приділялася законодавчій, номінативній, представницькій та установчій функціям парламенту, а його контрольна діяльність регламентована фрагментарно [195, с. 9]. Погоджуючись з авторкою у тому, що у науковій літературі переважно досліджувались законодавча, представницька та установча функції, у той же час, не можемо погодитись із її висновком про те, що «контрольна діяльність парламенту регламентована фрагментарно» [195, с. 9], оскільки у п. 33 ст. 85 Конституції України парламентський контроль визначений окремим комплексним повноваженням Верховної Ради України [1]. Слово «комплексним» ми використали невипадково, оскільки контрольні повноваження Верховної Ради України передбачені й іншими пунктами ст. 85 та іншими статтями Основного закону. Зокрема, такими повноваженнями є: контроль за виконанням Державного бюджету України (п. 4 ст. 85 Конституції України); здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України (п. 13 ст. 85 Конституції України); контроль за використанням позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям (п. 14 ст. 85 Конституції України); створення з числа народних депутатів України комітетів Верховної Ради України (ст. 89 Конституції України); контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням (ст. 98 Конституції України); парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина (ст. 101 Конституції України) [1]. Крім цього, контрольні повноваження парламенту та окремих його суб’єктів визначені у Законах України «Про статус народного депутата України», «Про постійні комітети Верховної Ради України», «Про Рахункову палату», «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», «Про Регламент Верховної Ради України», низці інших законодавчих актів, які регламентують окремі види контролю [240; 241; 245; 247, тощо].

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ