Президентський контроль за діяльністю правоохоронних органів в Україні

     

      Найменш дослідженим із підвидів державного контролю за діяльністю правоохоронних органів є президентський. Підставою для такого висновку є лише поодинокі праці науковців, в яких визначаються його сутність, місце, призначення та особливості серед інших видів контролю [448, с. 12-15]. Інколи під час характеристики окремих видів контролю президентський контроль розглядається у підрозділах (параграфах), присвячених аналізу інших видів державного контролю [450, с. 251], або розглядається у комплексі з іншими його підвидами [95, с. 37; 271, с. 49-50; 298, с. 96-97].

      В поодиноких працях визначаються повноваження та форми реалізації президентського контролю за діяльністю окремих правоохоронних органів. Наприклад, В.В. Марков наголошує на тому, що «основними формами контрольної діяльності Президента України є: прийняття нормативних актів; формування кадрової політики ОВС (призначає на посади та звільняє з посад вище командування, присвоює вищі спеціальні звання); внесення пропозицій щодо загальної структури, чисельності, визначення завдань та функцій ОВС» [95, с. 38].

      У цілому погоджуючись із вищенаведеними формами реалізації контрольних повноважень Президента України, вважаємо, що лише наведеними його контрольні повноваження не вичерпуються. Наприклад, він утворює допоміжні органи (Раду національної безпеки і оборони України) або призначає відповідних осіб, завданням яких є здійснення контролю за діяльністю правоохоронних органів у цілому або окремих із них (наприклад, Уповноваженого Президента України з питань контролю за діяльністю Служби безпеки України).

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ