Судовий контроль за діяльністю правоохоронних органів в Україні

     

      Одним із підвидів державного контролю за діяльністю правоохоронних органів в Україні є судовий, особливість якого обумовлена правовим статусом суб’єктів його реалізації (судів та суддів), спрямуванням, юрисдикційним характером, спеціальними формами зовнішнього вираження контрольних дій та їх наслідками для підконтрольного об’єкту.

      Судовий контроль здійснюється під час реалізації судової влади, під якою розуміється «незалежна влада, що охороняє право, виступає арбітром у спорі про право, відправляє правосуддя» [56, с. 99]. У ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, професійними суддями та, у визначених законом випадках, народними засідателями і присяжними шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур [469]. Як вірно відмічає В.В. Копейчиков, «судова влада специфічна як за предметом впливу, так і за роллю в утворенні права; предметом її впливу є переважно та сфера відносин, де суб’єкти неспроможні самостійно вирішити справи чи усунути протиріччя, що виникають» [58, с. 160].

      Низка правових норм, які обумовлюють можливість функціонування судового контролю у цілому та за діяльністю правоохоронних органів зокрема, міститься в Конституції України (ст.ст. 6, 8, 29, 30, 41, 55, 62, а також низка статей, передбачених Розділом VIII Конституції України «Правосуддя») [1].

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ