Реформування міжбюджетних взаємовідносин в умовах підвищення ефективності функціонування бюджетної системи України

     

      Ухвалення закону «Про Державний бюджет Ук¬раїни на 2006 рік» започаткувало проведення в країні реформи міжбюджетних відносин. На вико-нання вимог вказаного закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову, яка визначила Порядок розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів – дотацій вирівнювання, субвенцій та коштів, що пере¬даються до бюджету вищого рівня, а також нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів на 2006 рік. Концептуальні засади, покладені в основу нього Порядку, були закріплені і розвинуті у Бюджетному кодексі.

      Міжбюджетна реформа внесла докорінні зміни у бюджетне планування. До найважливіших із них слід віднести запровадження формульного підходу до роз¬рахунку доходів місцевих бюджетів, що означає створення прозорого й зрозумілого механізму їхнього формування з мінімальним впливом суб'єктивних чинники.

      Формульний порядок засновується на фактичних надходженнях стабільного й визначеного кола податків, зборів та інших платежів і доходів за попередні три ро¬ки, що створює необхідні передумови для обґрунтування стратегічних рішень, тобто для перспективного фінансового планування на мікрорівні.

      Крім того, розрахунки доходів з використанням обумовлених переліків власних і закріплених доходів (так званих кошиків) не обмежують ініціативу місцевих фіскальних органів у процесі збирання податків, адже в межах загального обсягу кошика доходів недовико¬нання показників по одному з податків можна компен¬сувати перевиконанням надходжень по іншому [14,с.58]. У відповідності до нового Порядку змінився підхід у розрахунках бюджетних видатків: від планування виходячи з мережі бюджетних установ до формування місцевих бюджетів на основі єдиних нормативів на од¬ного мешканця чи споживача соціальних послуг. Тобто йдеться про застосування елементів нормативного методу при розрахунках обсягів видатків місцевих бюджетів.

      Алгоритм розрахунку розмірів видатків місцевих бюджетів прив'язаний нині до конкретних кількісних по¬казників: чисельність населення, кількість отримувачів певних пільг або виплат, працівників, площа житлового фонду чи доріг тощо захищає органи місцевого самов¬рядування від впливу суб'єктивних факторів у процесі прийняття рішень центральними органами влади. Таким чином діючий порядок бюджетного плану¬вання гарантує адміністративно-територіальним оди¬ницям середній рівень доходів і середні розміри ви¬датків (у розрахунку на душу населення) за рахунок коштів місцевих бюджетів, що повинно поступово зменшити територіальні відмінності в рівнях надання суспільних послуг населенню.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ