Підходи до економічного оцінювання і рейтингування систем корпоративного управління
У літературі та на практиці активно акцентується увага на недостатній ефективності функціонування сучасних корпоративних структур. При цьому мова йде, насамперед, про недостатню фінансову результативність, неплатоспроможність, нестачу висококваліфікованих кадрів (зокрема, менеджерів), низький рівень технічного забезпечення, відсутність ресурсоекономних технологій, низький рівень розвитку менеджменту, високий рівень бюрократизації прийняття та реалізації управлінських рішень тощо. Спостерігається відсутність методології та методики комплексного оцінювання ефективності функціонування систем корпоративного управління, що зумовлює необхідність окреслення змістового наповнення дефініції «ефективність системи корпоративного управління» та формування методичних рекомендацій щодо декомпозиційного оцінювання ефективності системи корпоративного управління згідно із топологічно-змістовим підходом.
У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» не запропоновано чітко окресленого визначення поняття «ефективність», а вказується, що воно походить від терміна «ефективний», тобто такий, який приводить до бажаних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефект, у свою чергу, розглядається як результат, наслідок певних причин, сил, дій, заходів [14, с. 268].
В «Економічній енциклопедії» ефективність розглядається як здатність приносити ефект, результативність процесу, проекту тощо, які визначаються відношенням ефекту, результату до витрат, які забезпечили цей результат. При цьому ефект трактується як досягнутий результат у різних формах вияву (матеріальній, грошовій, просуванні за службовою ієрархією, соціальній та ін.). У більшості країн світу узагальнюючим показником економічної ефективності вважають норму прибутку. У західній економічній науці економічну ефективність розглядають як комплексну і багатоаспектну категорію, яка складається зі [31, с. 505, 508]:
співвідношення між витратами ресурсів і обсягом товарів та послуг, які виробляють з цих ресурсів;
максимального обсягу виробництва товарів і послуг з використанням мінімальної вартості ресурсів;
виробництва товарів певної вартості за найменших витрат ресурсів;
отримання максимуму з доступних для людини обмежених ресурсів;
співвідношення цінності результату та цінності витрат тощо.
Вся работа доступна по ССЫЛКЕ