НОРМАТИВНО-ЗАКОНОДАВЧІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

     

      Здійснення земельної реформи пов’язано зі змінами систем, які склалися протягом багатьох десятиріч земельних відносин. Земельна реформа орієнтована на створення передумов для рівноправного та успішного розвитку всіх форм власності і користування землею, справедливого та обгрунтованого розподілу з метою переходу до економічних методів управління земельними ресурсами, екологізації землеволодінь та землекористувань. Завдання реформи полягає в перерозподілі земель з одночасною передачею їх у приватну власність, а також у користування підприємствам, установам і організаціям з метою створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі, формування багатоукладної економіки, раціонального використання та охорони земель. Земельна реформа відіграє провідну роль у формуванні і розвитку аграрної політики на сучасному етапі, яка передбачає корінну перебудову земельних відносин і форм господарювання.

      Використання земель та майна потребує відповідної законодавчої бази по створенню єдиної системи отримання плати за землю в залежності від функціонального їх використання. Для розрахунку єдиної в Україні шкали оцінки плати за землю потрібна і єдина методика грошової оцінки земель населених пунктів.

      Землі в межах України є неоднорідними за своєю якістю, природними, хімічними та іншими показниками. Крім того, окремі землі характеризуються певними особливостями і можуть використовуватись з різною метою.

      Використання земель в Україні має цільовий характер. Усі землі в межах території держави за основним цільовим призначенням поділяються на дев’ять самостійних категорій.

      В основу поділу земель на категорії лежить основне цільове призначення. Саме цей критерій враховують уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування, які планують використання земель, їх розподіл та перерозподіл. Цільове використання визначається уповноваженими органами на підставі матеріалів земельного кадастру. Використання земель по основному цільовому призначенню не виключає можливості використання їх одночасно і для других цілей.

      Згідно з Земельним кодексом України (2,ст.19) земельний фонд нашої держави поділяється на: 1) землі сільськогосподарського призначення; 2) землі житлової та громадської забудови; 3) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення 4) землі оздоровчого призначення; 5) землі рекреаційного призначення; 6) землі історико-культурного призначення; 7) землі лісового фонду; 8) землі водного фонду; 9) землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики та іншого призначення.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ