Світові тенденції інноваційного розвитку підприємств

     

      Витрати на одного вченого й інженера в малих фірмах у 2 рази менше, ніж у великих. Крім гнучкості й мобільності цих фірм, економісти відзначають відсутність бюрократизму в управлінні в умовах високого позикового відсотка. Великі компанії, як правило, орієнтовані на створення інновацій, що вдосконалюють. Керівникам таких компаній видається логічним удосконалення в тому напрямі, де компанія досягла помітних успіхів в освоєнні певного види продукції. Перехід до радикально нової техніки й технології для великих фірм небажаний, оскільки при цьому знецінюється нагромаджений виробничий потенціал. Водночас з економічної точки зору нововведення більш вигідні, ніж ризик радикалізму. Більшість компаній керується принципом “витрати – результати” і вкладає кошти тільки в такі НДДКР, що гарантують прибуток. У малих фірм немає шансів витримати конкуренцію на ринку. Саме життя штовхає їх на ризикований шлях радикальних інновацій, оскільки найчастіше такі методи мало пов’язані з витратами. Малі фірми часто створюються під одну ідею, хоча успіх радикальних інновацій ніколи заздалегідь не гарантований. У разі невдачі проекту мала фірма розорюється, великі ж завжди працюють “зі страховкою”, тому що вони розробляють, як правило, паралельно кілька проектів, що дає змогу компенсувати втрати. У США, Японії, країнах Західної Європи в малому інноваційному бізнесі використовують такі організації, як венчурні фірми “ризикованого” капіталу і спін-офф – фірми-“нащадки”, різні інвестиційні фонди. Спочатку діяльність таких фірм нерідко фінансується великими компаніями, що не бажають ризикувати, але контролюють цей ризик. У разі успіху велика компанія одержує готове нововведення (це може відбуватися шляхом поглинання венчурної фірми). Помноживши інновацію на міць свого виробничого і комерційного потенціалу, компанія забезпечує собі великі прибутки. Фірми спін-офф організовуються (відокремлюються) при ВНЗ, спеціальних лабораторіях і державних дослідних центрах з метою комерційного впровадження науково-технічних досягнень, отриманих у ході виконання великих нецивільних проектів: військових розробок, космічних програм, фундаментальних досліджень. Венчурні фірми та фірми спін-офф працюють на етапах зростання й насичення винахідницької активності з початком падіння активності наукових пошуків. Створення венчурних фірм передбачає наявність таких компонентів:

      – інноваційної ідеї – нової технології, нового виробу;

      – суспільної потреби й підприємця, готового на основі ідеї організувати фірму;

      – ризикового капіталу для фінансування.

      Венчурний капітал може бути вкладений не тільки великою компанією або банком, а й державою, страховим або пенсійним фондом. На відміну від інших, ця форма інвестування має специфічні умови:

      – пайова участь інвестора в капіталі фірми в прямій або опосередкованій формі;

      – надання коштів на тривалий термін;

      – активна роль інвестора в управлінні фінансованою фірмою.

     

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ