Зміни розміру статутного капіталу: облікові наслідки для власників корпоративних прав
Питання, пов’язані із формуванням статутного капіталу, відіграють надзвичайно важливу роль у процесі формування інвестиційного клімату, оскільки це один з перших етапів, який повинен пройти інвестор задля належного правового оформлення майбутньої діяльності.
Нормативно-правове регулювання відносин, пов’язаних із формуванням статутного капіталу в Україні, піддається класичним впливам зовнішніх і внутрішніх факторів, що властиві для країн з перехідною економікою.
Україна перебуває в процесі наближення економічної системи до загальносвітових стандартів. На даному етапі відбувається налагодження дії ринкових механізмів, що в повній мірі стосується аспектів, пов’язаних із формуванням статутного капіталу.
Розрахунки із власниками корпоративних прав здійснюються при створенні підприємства (в процесі формування статутного капіталу), в процесі його господарської діяльності (при змінах статутного капіталу й корпоративних прав, нарахуванні дивідендів), а також при його ліквідації та реорганізації.
Дослідженню методичних аспектів бухгалтерського обліку змін статутного капіталу присвячені праці українських науковців: О.С. Бірюк, Н.М. Воськало, В.В. Галасюк, Є.С. Калачик, Т.М. Королюк, М.Д. Попович.
Зокрема, Н.М. Воськало досліджено документування операцій з власним капіталом та встановлено, що на операції, для яких немає стандартизованих бланків типових форм первинних документів, оформляється бухгалтерська довідка, використання якої на законодавчому рівні передбачено лише для виправлення помилок у облікових регістрах, які неповною мірою висвітлюють їх сутність і методику розрахунку відображених у них сум. Автор наголошує на тому, що документування як важливий методологічний прийом бухгалтерського обліку потребує подальшого дослідження щодо нетипових операцій у бухгалтерському обліку [60] .
У праці Є.С. Калачик проаналізовано підходи до відображення статутного капіталу в оплаченій частині (економічний підхід) або розгляд
статутного капіталу як об’єкта бухгалтерського обліку у підписній формі (юридичний підхід) [147].
Дослідник В.В. Галасюк розглядає управління частками акціонерів у статутному капіталі акціонерного товариства на основі розробленого методу двовимірного аналізу двовимірних величин [66].
У праці О.С. Бірюк, М.Д. Попович проілюстровано цикл підготовки та здійснення публічного й приватного розміщення акцій, а також
проаналізовано прямі та непрямі витрати, пов’язані із залученням
акціонерного капіталу [28].
Зміни розміру статутного капіталу акціонерного товариства відображаються в бухгалтерському обліку після внесення відповідних змін до державного реєстру. Найскладніша система формування і зміни статутного капіталу встановлена законодавством для акціонерних товариств, тому в праці А. Бутко розглянуто операції, пов’язані зі збільшенням або зменшенням статутного капіталу, що призводять до змін статутного капіталу ВАТ [42].
