Інституціональні основи формування продовольчого ринку
Дослідження інституціональних основ формування продовольчого ри-нку передбачає розгляд самого ринку як особливого інституту, що існує для полегшення ринкового обміну, скорочення витрат по трансакціях. Розвиток такого інституціонального середовища, що передбачає, поряд з іншими його напрямками, структуру й еволюцію інститутів, виходячи з поняття трансак-ційних витрат, пов'язане з дослідженням формальних і неформальних правил і норм, що виступають як обмеження для економічних агентів, а також відпо¬відних механізмів контролю за їхнім дотриманням.
Одна з найважливіших функцій інститутів полягає у створенні умов, що сприяють економії трансакційних витрат на противагу тлумаченню Т. Ве¬блена, що ринкову економіку характеризують не ефективність і цілеспрямо¬ваність, а демонстративне марнотратство, цілеспрямоване зниження продук¬тивності [65].
На переконання В.В. Вольчика функціонування інститутів ринку пов’язане з поточною взаємодією економічних акторів а ринок в еволюцій-ному контексті нейтральний, спонтанний механізм обміну, координації та вибору [66]. Якщо інститути справляються із цим завданням, поглиблюється спеціалізація й поділ праці, зростають інтенсивність і обсяги обміну. У випа-д¬ках відхилення від його виконання інститути починають служити інтересам окремих соціальних груп, внаслідок чого економічний прогрес гальмується, або зовсім припиняється.
Як відзначають Д. Норт і Р. Томас, “... якщо все, що потрібно для еко-номічного зростання, це інвестиції й інновації, то чому окремі суспільства пройшли повз бажану перспективу?”[67]. Причина цього явища полягає у відсутності ефективної інституціональної структури, і, насамперед, системи прав власності, що виявляється найважливішою передумовою зростання.
Встановлення певних правил і норм поводження зменшує ризики взає-модії економічних агентів, знижує невизначеність, обумовлює підвищення їх інформованості. Закон про оборот земель сільськогосподарського призна-чення, про землю, специфікація прав власності на землю, приватизація, умо-ви фінансового оздоровлення й пільгового кредитування сільськогоспо-дарських товаровиробників, проведення інвентаризаційних закупівель і това-рних інтервенцій – все це інститути.