Критерії формування потенціалу продовольчого ринку
Забезпечення країни продуктами харчування у визначній мірі залежить від стану продовольчого комплексу. З позицій системного аналізу продово-льчий комплекс слід розглядати з декількох позицій. По-перше, як організа-ційну структуру із взаємодіючими елементами: товаровиробниками, покуп-цями, інфраструктурою і державою в особі центральних і регіональних орга-нів влади та управління. По-друге, як регульовану економічну систему, від стійкості виробництва продовольчої продукції, керованості економічними і організаційними процесами якої в кінцевому підсумку досягається головна мета – забезпечення населення продуктами харчування вітчизняного вироб-ництва в достатній кількості, асортименті і якості [139, 140].
Основними системоутворюючими елементами продовольчого комплексу є сільськогосподарські підприємства різних форм власності, селянські та фермерські господарства, підприємства переробної і харчової промисловості, підприємства ринкової інфраструктури. Організаційна структура продовольчого комплексу являє собою об’єднання декількох груп господарюючих суб’єктів.
Першу групу складають покупці в особі підприємств харчової промис-ловості, заготівельні організації, що здійснюють операції по закупівлі, збері-ганню і постачанню продовольчої продукції оптовим торгівельним фірмам, підприємствам роздрібної торгівлі в державні і регіональні фонди.
Другу групу ринкових суб’єктів становлять виробничі підприємства різ¬них форм власності і господарювання, селянські, фермерські господарства і їх асоціації, особисті підсобні господарства населення.
Третя група – це ринкова інфраструктура, що включає сітку підпри-ємств високоорганізованих форм торгівлі (біржі, оптові ринки, аукціони, яр-марки), фінансово-кредитні установи (банки, страхові компанії, інвестиційні фонди), організації обслуговуючого і допоміжного призначення (маркетин-гові, кон¬салтингові, юридичні, постачальницькі).
