Формування міжрегіональної системи продовольчої безпеки
Стан продовольчого ринку і питання забезпечення населення високоякіс-ними продуктами харчування були і залишаються найбільш актуа¬льними проблемами держави. Продовольчий ринок повинен забезпечувати гаранто-ваний доступ населення до продовольства в необхідній кількості і асортиме-нті [232, 53, 181]. Від кількості і якості споживання продуктів харчування за-ле¬жить здоров’я нації, працездатність, тривалість життя людини ї її інтелек-ту¬альні здібності. Згідно з оцінками експертів ВООЗ здоров’я громадян на 8-12 % залежить від системи охорони здоров’я в країні, на 18-20 % від генетичної схильності людини, на 68-74 – від способу життя , одним з найважливіших складових якого є харчування.
Проблема продовольчої безпеки привертає увагу світової громадсько-сті починаючи з 70-х років XX століття, коли виявився дефіцит світових продовольчих ресурсів. Ця проблема носить глобальний характер: виробниц¬тво, розподіл і торгівля продуктами харчування хвилює кожну країну неза¬лежно від того, чи потерпає її населення від голоду і недоїдання, чи забезпе¬чене продовольчими товарами в достатній або надлишковій кількості. При¬чину її актуальності можна пояснити словами А. Брийе-Саварена: “Судьбы наций зависят от того, как они питаются” [233].
Вперше термін “продовольча безпека” введений в міжнародний обіг пі¬сля зернової кризи 1972-1973 рр. На Генеральній Асамблеї ООН в 1974 р. була прийнята резолюція “Міжнародні зобов’язання по забезпеченню продо¬вольчої безпеки в світі”. При цьому під світовою продовольчою безпекою ро¬зумілося головним чином збереження стабільності на ринках продовольчих товарів при доступності базових продуктів харчування для всіх країн світу.
В послідуючий період світова продовольча проблема– лише загостри-лася. Щорічний приріст населення світу, скорочення і деградація посівних площ, зростання світових цін на сировину і продукти харчування у зв’язку із світовим неврожаєм в країнах-експортерах сільськогосподарської продукції, виснаженням природних ресурсів, погіршення екологічної ситуації – ці і інші фактори стали перешкоджати дальшому розвитку світового виробництва про¬довольчих товарів і сільськогосподарської сировини. Кількісна сторона про¬блеми стала основною.
