Прогнозуваня ринкового попиту населення на продукти тваринництва
В умовах формування ринкової моделі економіки роль соціально-економічного прогнозування як необхідної бази для вироблення оптимальної стратегії регулювання функціонування будь-якої економічної системи істотно зростає. Особливо важливу роль воно здобуває у вирішенні питань формування й розвитку ефективної системи продовольчого забезпечення країни і її регіонів, проведення гнучкої й збалансованої політики, спрямованої на досягнення пріоритетів продовольчої безпеки.
Слід зазначити, що проблема прогнозування має досить тривалу істо-рію й різні визначення. Серед економістів існують різні підходи до визначен-ня категорій "прогноз" і "прогнозування". У ряді визначень підкреслюється імовірнісний аспект даних категорій. Зокрема, прогнозування розглядається як "...імовірнісна оцінка можливого розвитку економічних процесів у фіксо-ваний інтервал часу" [279]. В іншому визначенні, що також може бути відне-сене до даному підходу, прогнозування подається як наукове виявлення ймовірних шляхів і результатів розвитку явищ і процесів, оцінка показників явищ, що характеризують ці процеси для більш-менш віддаленого майбут-нього. Під прогнозом розуміється науково-обгрунтована гіпотеза про ймові-рний, майбутний стан економічної системи і господарюючих суб'єктів.
Досить повне, на наш погляд, визначення категорії "прогноз" дає І.В. Бестужев-Лада [280]. На його думку, прогноз – "це науково обґрунтоване судження про можливі стани об'єктів у майбутньому й (або) про альтернативні шляхи й строки їхнього здійснення". У цьому визначенні більш чітко виражений функціональний аспект прогнозів, що передбачає їх пошукову й нормативну (нормативно-цільову) спрямованість. Особливо важливим, на наш погляд, є науковий підхід до вирішення прогнозних завдань, що в цілому позначене в останньому визначенні. З цього погляду цілком адекватним є розгляд економічного прогнозування як наукового передбачення про напрямки розвитку економіки або окремих її елементів у майбутньому або пошук оптимальних способів досягнення поставлених цілей.
У законі України “Про державне прогнозування та розроблення про-грам економічного і соціального розвитку України”[77] відображені концеп-туальні підходи до державного прогнозування. В ньому регламентується процес розробки системи державних прогнозів і програм соціально-економічного розвитку України і регіонів.
