“Системологія організації” як теоретико-методологічна основа організації діяльності
Питання методології актуальне для будь-якого наукового дослідження. Виникає питання: а яку методологію застосовувати до конкретного дослідження? Відповідь лежить у площині застосування різних рівнів абстракції (спрощення уявлення про об’єкт дослідження), що передбачає застосування певної групи методологічних підходів для дослідження певної підсистеми або явищ з погляду конкретної науки. Це передбачає застосування як загальної наукової методології, так і спеціальної методології пізнання окремої спеціальної науки або краще декількох, найбільш пов’язаних між собою при проведенні конкретного дослідження.
На стику декількох наук, зокрема правознавчих та управлінських найдоцільніше досліджувати державні органи, особливо в перехідні періоди розвитку суспільства, і на підставі цих досліджень можуть з’явитися найбільш значні наукові та практичні результати.
При дослідженні основ державно-правової організації соціальних процесів і систем проаналізовано праці таких вчених України, як В. Б. Авер’янов, О. М. Бандурка, Ю. П. Битяк, О. О. Богданов, Є. В. Додін, С. В. Ківалов, Л. В. Коваль, В. М. Колпаков, А. Т. Комзюк, Є. Б. Кубко, Н. Р. Нижник, В. Ф. Опришко, М. Ф. Орзіх, В. П. Пєтков, В. М. Плішкін, В. М. Селіванов, В. Ф. Сіренко, М. М. Тищенко, В. В. Цвєтков, Г. В. Щокін та інших; праці закордонних вчених: В. Г. Афанасьєва, Г. В. Атаманчука, С. С. Алексєєва, Ю. П. Аверіна, В. З. Веселого, О. О. Дейнеки, Б. М. Лазарева, В. Д. Малкова, В. Д. Могилевського, В. С. Нерсесянца, В. М. Розіна, Ю. О. Тихомирова, Г. О. Туманова, В. І. Франчука, Г. П. Щедровицького, Г. С. Яковлєва, П. Друкера, А. Файоля та інших.
