Генезис становлення роздрібної торгівлі та виникнення сучасної парадигми її розвитку
Торгівля як окремий вид діяльності починає свій розвиток із стародавніх часів, коли започатковано кустарне виробництво. Виникненню торгівлі сприяло поступове збільшення обсягів кустарного виробництва, що потребувало продажу надлишків продукції. Крім того, розвиток торгівлі сприяв спеціалізації кустарних виробництв. Отже, і сама торгівля була жорстко спеціалізованою – виробник певної продукції реалізовував тільки її. Таким чином, мало місце співвідношення на примітивному ринку великої кількості продавців і великої кількості покупців. Це ускладнювало процеси здійснення купівлі-продажу.
Проте, зважаючи на цілий ряд революційних змін у суспільстві, які мали місце в Україні у період 1917-1921 рр. та на подальшому шляху її розвитку, торгівля також істотно трансформувалась під впливом цих змін.
Як зазначає В. Володько, «радянська влада трактувала торгівлю з метою одержання прибутку як спекуляцію. До поняття спекуляції було віднесено перепродаж краденого, купованого та навіть власно виробленого товару, якщо він реалізовувався за цінами, які перевищували державно-кооперативні» [47, с. 36].
Отже, торгівля сприймалась як другорядна галузь по відношенню до виробництва. Споживчий ринок періоду 30-х років характеризувався тим, що його основним суб'єктом був не виробник, а перекупник-спекулянт. Проте В. Володько підкреслює, що торгівці тих часів могли бути «дилетантами, які заробляють собі на хліб, але все частіше вони виступали як спеціалісти своєї справи» [47, с. 36].
За часів так званого «розвинутого соціалізму» торгівля характеризувалася подвійністю. На це вказує А. Румянцев, визначаючи торгівлю, по-перше, як «форму обміну продуктами праці та послугами, що історично обумовлено виникненням товарного виробництва», а по-друге, як уособлену на підставі суспільного розподілу праці галузь господарства, що здійснює посередницьку діяльність з купівлі-продажу товарів та надання пов'язаних із цим послуг» [266, с. 157].
У СРСР торгівля виникла на основі націоналізації промисловості, великої оптової торгівлі (синдикатів), банків, муніципалізації капіталістичних торговельних підприємств із подальшою їх трансформацією відповідно до панівної на той період ідеології – торгівля є не засобом створення початкового капіталу, а засобом рівномірного розподілу матеріальних благ. Таким чином, відсутність ринкових відносин за часів СРСР сприяла викривленню самої сутності торгівлі як інструменту одержання прибутку та задоволення потреб споживачів щодо товарів і послуг.
Отже, певним чином радянська торгівля базувалася на позиції «безплідної діяльності» Ф. Кене, який стверджував, що «торгівля є безплідною діяльністю і міститься лише у простому обміні рівних цінностей» [89, с. 47].
Р. Кантільйон у праці «Ессе про природу торгівлі в загальному плані» зазначає, що «торгове перевищення є бажаним, тому що воно одночасно сприяє як розвитку торгівлі і транспорту, так і посиленню держави. Проте високий (або низький) рівень розвитку кожної країни залежить насамперед від складу його обмінів» [86, с. 26].
