Організаційно-правові аспекти фінансового контролю
Однією з важливих умов системності ДФК є дієва законодавча база, яка б забезпечувала його легітимність і цілісність, чітко визначала взаємозв'язки усіх елементів його системи. В сучасних українських реаліях нормативно-правова база у сфері ДФК характеризується недосконалістю, розрізненістю у підходах і принципах основних положень, а також наявністю протиріч в актах законодавства, що стосуються питань ДФК. Досить часта зміна законодавства, що останнім часом відбувається в Україні певною мірою не наближає, а навпаки віддаляє від формування правової цілісної системи ДФК та формування стратегії її розвитку [48; 70-71; 139; 151-158].
Існуюча нормативно-правова база ДФК в Україні не відповідає масштабам та глибині процесів управління фінансовими потоками держави в умовах ринкової економіки, характеризується безсистемністю, має принципові вади та упущення. Сьогодення у цій сфері характеризується повною залежністю ефективності контрольних процедур від якості нормативно-правового забезпечення.
Окремі сторони ДФК висвітлюються у Конституції України, бюджетному, податковому та митному кодексах, кодексі про адміністративні порушення, у спеціальних законодавчих актах, що стосуються діяльності контролюючих органів. Останнім часом правова база ДФК значно розширяється. Одночасно, слід визнати, що окремим вузьковідомчим питанням приділяється достатньо уваги, інші ж, що стосуються розвитку усієї системи, навпаки не отримують необхідного відображення[188; 204].
Конституцією України у статті 98 визначено, що Рахункова палата є органом, який здійснює контроль за використанням коштів Державного бюджету України [188, с. 24]. Починаючи з 2006 року, із вступом в дію політичної реформи Верховною Радою України було розширено повноваження Рахункової палати, зокрема що стосується парламентського контролю за надходженнями коштів до Державного бюджету України. Українськими фахівцями парламентський контроль визначається як діяльність Верховної Ради України, його органів та посадових осіб, а також інших державних органів і посадових осіб, функціонально пов'язаних з парламентом, щодо здійснення повноважень контролю за виконавчою владою, передусім за Кабінетом Міністрів України. Відтак, Рахункова палата має конституційний статус спеціального органу, що забезпечує зовнішній контроль у бюджетній сфері від імені Верховної Ради України, тобто уповноважений орган із здійснення парламентського контролю у сфері ДФК.
Поряд з цим, у відповідному розділі Конституції України регламентується основні повноваження та функції органів місцевого самоврядування відносно сфери ДФК. Більш детально ці норми розкриваються у відповідних законах про органи місцевого самоврядування та державні місцеві адміністрації.
