Міжрегіональні економічні зв’язки як об’єкт регулювання
Регулювання розвитку економіки регіонів та міжрегіональних економічних зв’язків являє собою сукупність принципів, методів, форм і засобів впливу на господарську діяльність регіону і його включення в співробітництво з іншими регіонами на основі міжтериторіального поділу праці. Ефективність регулювання економічної взаємодії регіонів у значній мірі залежить від темпів і масштабів подолання роз’єднаності товарних ринків регіонів Україні і створення єдиного для країни економічного простору.
Інтеграційні процеси пов’язані як з відновленням і розвитком господарських зв’язків, що призводять до розширення товарообміну між регіонами, так і з формуванням значних за географічних кордонів товарних ринків, що охоплюють кілька територій відразу.
На стадії економічного підйому типовим стає випереджаюче зростання торгового обміну в порівнянні з динамікою зростання ВВП. У найближчій перспективі в умовах прискорення економічного розвитку України слід очікувати суттєвої інтенсифікації міжрегіонального обміну. Така значимість міжрегіональних економічних зв’язків робить необхідним їх регулювання, як, втім, і будь-якого масштабного економічного процесу в умовах ринкової економіки.
У нашому дослідженні під “регулюванням” розуміється цілеспрямоване втручання у дію ринкових законів для забезпечення їх ефективного функціонування й досягнення певних соціально значущих результатів. Регулювання передбачає більш широке коло суб’єктів, які мають вплив на поглиблення сформованих міжрегіональних економічних зв’язків і формування нових, підвищення їх ефективності.
Регулювання міжрегіональної взаємодії регіонів означає також більш високу ступінь свободи регульованих об’єктів, велику варіантність у розвитку форм економічного співробітництва і непрямий характер регулюючих впливів.
Метою регулювання міжрегіональних економічних зв’язків, на нашу думку, слід вважати збільшення обсягів обміну товарами, послугами, капіталом та робочою силою між регіонами на взаємовигідній еквівалентній основі. Тільки такий підхід до економічної співпраці забезпечує досягнення стабільних темпів соціально-економічного розвитку країни в цілому та її окремих регіонів, згладжування необґрунтованих розривів у розвитку регіонів України, зростання добробуту людей.
